Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

16 лютого 2016
Аліна Агопшук: «Зелене золото» Буковини – то її ліси

Аліна Агопшук, прес-секретар Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства

 

Майже 260 тисяч гектарів. Саме таку площу займають ліси у Чернівецькій області. Завдяки раціональній діяльності лісгоспів, які господарюють на 234 тисячах гектарів державного лісового фонду, зелене багатство приносить державі мільйони гривень податків, платежів та соціальних внесків. Крім експлуатаційних особливостей, ліси відіграють і рекреаційну та захисну роль. А ще вони – годувальники гірських районів, де ведення лісового господарства та переробка деревини є однією із найважливіших сфер діяльності.


Лісове господарство на території Буковини ведуть 15 лісогосподарських підприємств Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства. Вони виконують цілий комплекс робіт з охорони, захисту і примноження лісового та мисливського фонду. Окрім цього, лісгоспи реалізовують продукцію лісозаготівлі і переробки місцевим та іноземним споживачам.

 

Головне завдання – лишити ліси для нащадків
Лісова галузь для Буковини відіграє важливу соціально-економічну роль. Проте найголовніше її завдання – це охорона і примноження зеленого фонду області. Над цим трудяться покоління лісівників. Саме завдяки їм ми маємо зараз багаті буковинські ліси. Такі зелені насадження ми залишимо і нашим нащадкам.


Понад 2500 гектарів державного лісового фонду після проведення господарських заходів відновили буковинські  лісгоспи у минулому 2015 році. Майже 1550 гектарів відвели під природне поновлення, яке дає високопродуктивні лісові насадження, а на  990 гектарів лісокультурниці посадили лісові культури. При цьому, на нелісових землях державного лісового фону створено 5,3 гектара нових лісів з метою збільшення лісистості Чернівецької області до оптимального рівня.


Щоб кожної весни забезпечити лісокультурну кампанію якісним садивним матеріалом, лісгоспи самостійно вирощують сіянці та саджанці основних лісоутворюючих та декоративних деревних порід. Для цього кожне підприємство має власні лісові розсадники. Для потреб лісовідтворення, яке розпочнуть на весні 2016 року, тут виростили 5 мільйонів сіянців. Окрім цього, в наявності є майже 19 тонн насіння. Його використають для створення лісових культур та вирощування садивного матеріалу.


Ведення лісового та мисливського господарства потребує великої затратити сил та ресурсів,  відповідно й  гідного фінансування. Потреба у коштах галузі минулого року складала 119 мільйонів гривень. Ці гроші практично у повному обсязі лісгоспи заробили самостійно.

 

Гідні умови праці – для кожного працівника

Близько 3 тисяч буковинців працює у лісовій галузі Чернівецької області. Серед них – не тільки лісівники, які займаються охороною державного лісового фонду. Бухгалтери, економісти, механіки, інженери – усі професії, які дотичні до цієї сфери діяльності, не перерахувати.


Усі права та вимоги до працівників прописують у колективних договорах. Щороку ці угоди переглядають, доповнюють та розширюють. Традиційно, колдоговори у кожному із лісгоспів є соціально спрямованими. Їх мета – якнайширше гарантувати гідні умови праці та дотримання прав працівників. Важливим пунктом є належна охорона праці на виробництві.


Середня заплата у сфері лісового господарства складає майже 4100 гривень. Вона значно вища середнього показника оплати праці по області.

 

Працюємо для держави
У багатьох районах лісова галузь є не тільки основним роботодавцем, а ще й платником податків. Майже 93 мільйони гривень податків, зборів та обов’язкових платежів перерахували лісгоспи на користь країни у 2015 році. З цієї суми понад 60 мільйонів надійшли до державної скарбниці. Місцеві бюджети поповнились на 33 мільйони. Єдиного внеску, що відраховується до Пенсійного фонду, сплачено 50 мільйонів гривень.


Попри таке податкове навантаження, лісгоспи інвестували у власну діяльність 38 мільйонів. Із цієї суми понад 11 мільйонів витратили на модернізацію та переоснащення виробничого обладнання у зв’язку із мораторієм на експорт ділової необробленої деревини.
Також лісгоспи отримали майже 38 мільйонів чистого прибутку.

 

На часі - модернізація
З листопада 2015 року в Україні введено мораторій на продаж необробленої деревини за кордон. Зміна експортної політики суттєво вплинула на діяльність лісової галузі. Перед підприємствами постало завдання знайти фінансування, необхідне для якісного ведення лісового господарства.


Після вступу в дію законодавчих змін лісгоспи Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства не експортували жодного кубометра ділової деревини. За закордонними контрактами згідно із чинним законодавством продається лише низькосортна сировину, на яку немає попиту всередині країни.
Для порівняння, за січень цього року на експорт продано лише 1,7 тис. кбм деревини. Рік тому, за такий же період, експортовано 25,4 тис. кбм лісосировини. Це призвело до того, що грошові надходження лісгоспів різко та критично зменшились. За січень 2015 року підприємства отримали за експортні операції 705,12 тис. доларів США, а за січень 2016 року – лише 43,68 тис. доларів США, що у 16 разів менше.

 

Щоб вийти із ситуації, що склалася, лісгоспи заздалегідь готували власні виробничі потужності для нарощення переробки деревини. Вони відремонтували виробничі приміщення, лісопильне та деревообробне обладнання, придбали нові лінії і верстати для обробки деревини, а  також сушильне обладнання. Оновлення деревообробнихів цехів триватиме і у 2016 році.


Проте нарощення виробничих потужностей – це ще не гарантія фінансового успіху лісгоспів. Адже, крім випуску продукції переробки, необхідно знайти ринок вигідного збуту для неї. А наразі це – непросте завдання.


Розвивають туризм та допомагають АТОвцям
Лісогосподарські підприємства області мають широкий потенціал для розвитку туризму. На базі лісництв можна організовувати відпочинок упродовж усього календарного року. Активну роботу в цьому напрямі вже розпочало ДП «Берегометське лісомисливське господарство». Наразі цей лісгосп може прийняти майже 60 відпочивальників. Їм пропонують такі послуги: проживання, харчування, екскурсії за визначеним маршрутом, відвідування рекреаційних містечок і музеїв, проведення майстер-класів, купання у водоспадах, рибальство та полювання у спеціально відведених для цього місцях. За попередньо укладеними угодами з власниками приватних садиб підприємство реалізовуватиме квитки на туристичні фірштеги.


ДП «Берегометське ЛМГ» вже отримало перші грошові надходження до свого бюджету від розвитку туризму та рекреації.


У програму розвитку туристичної галузі в гірській лісовій місцевості на базі ДП «Берегометське ЛМГ» включено також реабілітацію військових, які повертаються із зони Антитерористичної операції. В оздоровчий тур входить, зокрема, комплекс базових медичних послуг та робота психологів згідно з корекційними програмами. За минулий рік тут оздоровили майже 600 учасників АТО та членів їхніх сімей.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook