Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

28 вересня 2015
Олена Головіна: Профілактика стресу в професійній реалізації державних службовців

Головіна О.В., практикуючий психолог,

викладач Чернівецького регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації  


        Мета цієїстатті – розширити уявлення про стрес та способи профілактики стресу; створити орієнтири та дати в руки «ключі» до храму душі під назвою «цілісна та активна особистість»; посилити інтерес до себе, як до динамічної особистості, яка може бути собою в непростому світі довкола.


 Про що будемо говорити? Про те, що таке психологія. Що таке «Психологічна абетка». Що таке «стрес», особливості стресу в житті державного службовця. Як уберегти себе від стану хронічного стресу та виснаження. Виявимо основну стратегію виходу зі стресу.


 Отже, розпочнемо. Психологія – це наука про душу, яка була, є і буде супроводжувати людину завжди. Адже, з прадавніх часів і до нині людство цікавили відповіді на вічні запитання: «Хто Я? Де Я? Куди мені?». Психологія як наука має тривалу історію, багато постатей науковців і практиків, які доводять її важливість та відкривають нові грані застосування психологічних знань. На сучасному етапі психологія стрімко розвивається та налічує понад 2 500 напрямків та течій.


 Декілька важливих та цікавих ідей під назвою «Психологічна абетка»:
• Психологія розглядає людину як єдність розумової, душевної, сердечної (емоції і почуття) частин, частини, яка відповідає за ідентичність, статеву частину та фізичне тіло в цілому.
• Людина – істота біо-соціальна: однією частиною в нас живуть всі інстинкти тваринного світу, іншою – потреба бути частиною соціуму.
• Життя кожної людини можна розглядати у трьох пластах: тваринна частина, людська та духовна. Тому, коли мова йде про розвиток успішної та здорової особистості – це гармонійна реалізація всіх частин.
• Незалежно від того, мужчина ми чи жінка, наше тіло умовно розділене на дві частини: чоловічу та жіночу. Чоловіча частина в тілі жінки (за К.Юнгом) називається «Анімус», жіноча частина в чоловічому тілі називається «Аніма». Успішну життєдіяльність кожної людини «забезпечують» екологічне поєднання цих двох частин.
• Наше тіло – це храм нашої душі. Основа-основ. Чим краще ми ставимось до свого тіла (барежем його, доглядаємо, сприймаємо та чуємо) – тим краще воно ставиться до нас.
• Наше тіло спілкується з нами через потреби і бажання. Воно ж є своєрідним «барометром» нашого стану, нашого способу життя, чутливістю чи нечутливістю до умов та способів професійної реалізації. Якщо людина живе, опираючись виключно на розум та логіку, вона може втратити зв'язок із своєю тілесністю. В результаті «хронічного глухоти» наше тіло, як «годинникову бомбу», може запустити внутрішню хворобу. Таким чином, хвороби можна розглядати як симптоми, звернення чи вже крик нашого тіла до нас самих.


 Відтак, декілька слів про те, що можуть означати певні симптоми та хвороби (обрані нижче симптоми та хвороби є найбільш розповсюдженими саме у держслужбовців):


 Головний біль – це, зазвичай, маркер стриманих почуттів та високої напруги. При чому біль в лівій частині голови – відповідає за стримані емоції й почуття (тривога, злість, гнів). Біль в правій стороні може свідчити про те, що обставини вашого життя не співпадають із системою ваших знань та цінностей. Що робити: усвідомити про що говорить моє тіло та, за можливості, вирішити неприємну ситуацію.
 Напруження чи біль в щелепах, зубах – утримана злість на когось чи щось. Метафора даного симптому: наш внутрішній звір, прагне вкусити те чи того, хто його дратує.
 Біль у горлі, особливо хронічні хвороби горла – свідчення неможливості бути відвертим із собою та світом довкола. Корені даного симптому - шукаємо в дитинстві, коли наші батьки чи інші «важливі дорослі» не дозволяли нам плакати чи сміятись, тобто відверто і прямо виражати свої думки. Антидот: говорити щиро.
 Біль в районі «сонячного сплетіння», як кажуть «болить душа». У людей які прожили чи проживають важкі життєві ситуації є відчуття «чорної діри в грудях». В буденному житті, «душа може боліти» в ті моменти, коли ми метафорично «ідемо не своєю дорогою» чи втратили зв'язок із своїм Призначення та життєвою місією.
 Сердечні хвороби – супроводжують людей, яких «привчили» тримати все в собі. Стереотипно, так виховують хлопчиків («не плач – ти ж мужчина»). Як можливий результат «хронічних стримувань» – реальна загроза інсультів і інфарктів. Що робити: сприймати, поважати та висловлювати свої почуття.
 «Хвороби шлунку» зазвичай супроводжують людей, схильних до самоїдства. Основи теж шукаємо у дитинстві, коли нас могли порівнювати з кимось, критикували чи ставили «планку досягнень», як єдиної можливості отримати любов та визнання. Лікування в психологічному контексті -  ставати менш жорстким та жорстоким до себе, переходити на мову любові та підтримки, замість критики та само-знущань.
 Хвороби статевої системи – свідчення психологічних порушень у сфері прийняття себе як жінки, чи чоловіка. Антидот: робота з фахівцем по виявленню труднощів.
 Геморой – в психологічному сенсі – не бажання чи неможливість виділяти, схильність до тривалого аналізу, важкість розставання із старим, труднощі у прийнятті нового.


Переходимо до наступного пункту плану і поговоримо про деякі важливі аспекти стресу. Отже, стрес (від англ. stress - напруга, тиск) - неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. Стрес у невеликих розмірах – це корисний стимул, який тримає людину у тонусі. Якщо стрес триває довго, такий стрес може спричинити небезпечні зміни та неприємності. За Г.Сельє, стрес у своєму перебігу має три стадії. Малюнок 1:
 
 Кожна із стадій має свої особливості. Так, залежно від того, як людина реагує на стресовий фактор та як довго вона може чинити йому супротив її стан поступово змінюється: від «щось мені не так» (стадія тривожності), через «мені гіршає, треба щось міняти» (стадія резистентності), до «щось мені погано, я втомлений» (стадія виснаження). При чому, чим більше людина відчуває себе, свій стан і своє тіло, тим більше шансів усвідомити стресовий фактор на ранніх етапах та допомогти собі.


Службовці, як працівники сфери «Людина-Людина» в своїй професійній діяльності проживають подвійне навантаження. Адже з одного боку на держслужбовця через норми, правила, обов’язки та систему покарань «тисне» держава, з іншого – люди, які до нього звертаються. В силу складної соціально-політичної ситуації в країні, громадяни проживають злість, гнів, страх, тощо, та спрямовують це все до держави і тих хто її представляє. Таким чином, працівник служби стає своєрідним буфером між державою та її громадою, витримуючи колосальні емоційні навантаження, які негативно позначаються на його професійному та особистісному житті…


Як же собі допомогти? Я свідомо назвала статтю «психогігієна душі» - адже наш внутрішній стан – це постійна робота над собою. Так само як чистити зуби, митися та доглядати за своїм тілом, необхідно щоденно слідкувати за своєю душею.


Отже, як доглядати за «храмом» чи «садом» своєї душі. Спершу, дозволити собі почути наведену вище інформацію. В психології є термін – «зупинитись» та помітити себе. Відповісти на запитання: «Чи відчуваю я своє тіло? Що я відчуваю в тілі? Як я почуваюсь? Які емоції та переживання я проживаю цієї миті? Мені цікаво, страшно, я –злюсь ?.. Чого хоче моє тіло? Як йому це дати?», тощо.


Наступний етап: звернути увагу на своє найближче оточення – а саме чоловіка/дружину, потім дітей. Адже наш партнер – це наша основна опора та ресурс. Мої колеги говорять, що якби кожен з нас зумів знайти свою особисту рівновагу, а потім підтримав своїх близьких, ситуація довкола стала б набагато кращою. Відтак, можливість отримувати спокій та задоволення в близькому колі сім’ї може стати прекрасною опорою в професії.


На що ще важливо звернути увагу. На думку відомого гештальт-терапевта С.Гінгера успішне життя – це гармонійне поєднання п’яти основних сфер активності: інтелектуальної (розум, логіка), соціальної (друзі, колеги, клієнти), тілесної (тілесна активність, сексуальність), духовної (сфера нашої віри, цінностей, філософії та духовного розвитку) та почуттєвої (почуття до людей, яких ми любимо). Важливо, щоб людина була активна в усіх сферах життя та використовувала всі можливі ресурси (те, або то, що сприяє підйому сил та задоволенню).


В цьому контексті, сподіваюсь, вам буде цікаво дізнатись про ваші основні стратегії виходу з складної та стресової ситуації. Адже кожна стратегія – це наша опора і ресурс. При цьому, можливість виявити ті стратегії, які зазвичай нами не застосовуються, розширяють адаптаційні (пристосувальні) можливості та зможуть збільшити стресостійкість та гнучкість. (Бланк та ключ методики по завершенню статті).


Підводячи підсумки, хочу нагадати найважливіші ідеї даної статті. Вміння відчувати себе – це постійна робота по усвідомленню себе, свого Я кожної миті свого життя. Щоденні практики саморефлексії (відповіді на питання: «Яка/який я зараз? Що я відчуваю? Що я стримую? Чого я хочу? Куди мені хочеться зараз? Що мені добавить задоволення? Як мені ця людина? Що я переживаю спілкуючись із нею?...») дадуть можливість тверезіше сприймати світ та відчути момент, коли «червона лампочка» мого внутрішнього світу попереджально замерехтить «небезпека-небезпека-небезнека»…


При цьому, намагайтеся бути активною людиною в широкому сенсі цього поняття: від щоденної уваги до свого тіла - до постійного пізнання нового. Активна людина, яка «живе на повну», відчуває своє тіло, знає свої потреби та реалізовує їх, бережно ставиться до свого внутрішнього світу та періодично «прочищає сміттєві завали» чужих думок і стереотипів, може значно збільшити свій енергетичний потенціал та покращити свою професійну реалізацію.
 Успіхів вам та нових відкриттів.

 

Виявлення основної копінг-стратегії виходу зі стресу чи кризи
Інструкція: подумки уявіть себе у стані кризи чи сильного стресу. Що, зазвичай ви робите для того, щоб впоратись з цим станом? Що, на вашу думку допомагає найкраще, а що незначною мірою? Зважте кожен вислів та поставте біля нього оцінку від 1 до 6, де цифри означають:
 
1 – я рідко користуюся цим способом;
2 – я іноді користуюся цим способом;
3 – я періодично користуюсь цим способом;

4 – я часто користуюсь цим способом;
5 – я майже завжди користуюся цим способом;
6 – я завжди користуюся цим способом.


1 Я здаюся і покладаюся на вищі сили чи долю у вирішенні проблеми      
2 Я не говорю про свої емоції прямо, проте виражаю їх опосередковано (наприклад, плачу насамоті)      
3 Я шукаю підтримку інших людей      
4 Я фантазую і даю волю своїй уяві (наприклад уявляю себе затишному, спокійному місці)      
5 Я збираю інформацію, щоб бути певним/-ою того що, що я маю найкращий варіант вирішення проблеми      
6 Я їм та сплю менше ніж звичайно, або навпаки, я їм та сплю більше ніж зазвичай.      
7 Я вірю в мої власні сили і мою здатність долати перешкоди      
8 Я висловлюю почуття у власний, завуальований спосіб – через натяки, сарказм або флірт      
9 Я розмовляю з друзями по телефону      
10  Я згадую свої улюблені історії, байки, притчі, казки – як спосіб пошуку вирішення проблем      
11 Я аналізую проблеми й намагаюсь знайти їх вирішення      
12 Я постійно займаю себе фізичною активністю (наприклад, прибираю, готую їсти, ремонтую автомобіль чи, навіть створюю модель літака)      
13 Моє кредо: «я зможу пережити все, не зважаючи ні на що»      
14 Я звільняюсь від почуттів через плач, сміх, або крик і не тримаю все всередині      
15 Я намагаюся знайти підтримку у друзів або членів моєї родини      
16 Я слухаю музику і даю волю своїй уяві      
17 Я розробляю спеціальний план і дію згідно з ним крок за кроком      
18 Я використовую вправи на розслаблення      
19 Я прошу допомоги у Бога у молитві      
20 Я накручую себе емоційно, щоб посилити свою мотивацію      
21 Я глибоко занурююсь у стосунки з членами своєї громади або організації, до якої я належу      
22 Я згадую часи, коли мені було набагато краще ніж зараз, або ж роздумовую про час, коли все зміниться на краще      
23 Насамперед, я намагаюсь зрозуміти, що, власне відбувається      
24 Я розслабляюсь, коли роблю щось: приймаю ванну, гуляю, бігаю, тощо      
25 Я опираюсь на свої духовні переконання або на свою життєву філософію      
26 Я розповідаю або слухаю жарти чи смішні історії      
27 Я шукаю людей, з якими можна провести час, нічим особливо не займаючись      
28 Я переглядаю спортивні змагання, фільми або читаю книги, уявляючи себе на місці дійових осіб      
29 Я зважую всі можливі варіанти вирішення проблеми і, якщо це можливо, обираю кращий з них      
30 Я намагаюсь займати себе якоюсь фізичною діяльністю      
31 Моє кредо: «Те, що не вбиває мене – робить мене сильнішим»      
32 Я даю вихід моїм емоціям      
33 Я пишу листи та е-мейли до друзів – з надією на відповідь      
34 Я мрію, думаю про кращі часи, уявляю їх      
35 Я намагаюся знайти вирішення проблеми у найкращій спосіб з тих варіантів, які я обмірковую      
36 Я виходжу з дому, намагаюсь бути активною/-им для того, щоб позбутися надлишку енергії     

 

КЛЮЧ:
1      2     3      4      5     6

7      8     9     10   11   12

13   14   15   16   17   18

19   20   21   22   23   24

25   26   27   28   29   30

31   32   33   34   35   36

I       II      III     VI     V     VI

Підрахунок та інтерпретація результатів:


 Учасникам пропонується вписати свої відповіді-бали у таблицю ключа. Так, наприклад, якщо на 1-е питання ви обрали відповідь 6, вписуємо цифру 6 біля номера 1. І так по кожному питанню. Потім підраховуємо загальну суму балів по колонкам (І - VІ) . Та колонка, яка має найбільшу кількість балів – це ваша основна стратегія виходу із складної ситуації. Відповідно, найменша кількість балів – це та стратегія, яку ви застосовуєте найменше. При цьому, кожна стратегія важлива та може бути доречною в певній ситуації. 
Копінг (з англ. coping – «боротьба», «протидія») це набір «інструментів» завдяки яким людина справляється зі стресами, труднощами та проблемами в своєму житті. Стратегія (давньогрецької στρατηγία  - «мистецтво полководця») це наука, мистецтво керівництва, спосіб дій, довгостроковий план. Завданням стратегії є ефективне використання ресурсів для досягнення основної цілі. Кожна колонка – це одна з копінг-стратегій:
I – B - «belief» - вірування, переконання, моральні і духовні цінності. Дана копінг-стратегія подолання кризи базується на вірі (в вищі сили, Бога, людей і самого себе).
II – A - «affect»  - емоції і почуття. Стратегія виходу – через усвідомлення почуттів та пошук оптимальної форми їх вираження.
III – S – «social» - соціум, стосунки з людьми. Вихід із кризової ситуації через стосунки з іншими: рідними, друзями, колегами та роботу з фахівцем психологом, психотерапевтом. Сюди ж відноситься можливість допомагати іншим.
IV – I - «imagination» - уява, дух творчості. Вміння мріяти, уявляти кращу реальність, фантазування. Можливість творити, малювати, танцювати, писати, тощо.
V – C – «cognition» - розум, свідомість, реальність, думка. Звернення до ментальних здібностей, до вміння аналізувати, планувати, адекватно оцінювати ситуацію та ресурси, можливість розуміти нові ідеї.
VI – P – «physiologi» - фізіологія, тілесна та діяльна модальність. Звернення до тіла та тілесних відчуттів, активність ті дії.

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook