13 жовтня у Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича проведено конференцію, в рамках якої представники країн Вишеградської четвірки поділилися з українськими партнерами досвідом у сфері імплементації реформи освіти. Йшлося, зокрема, про фінансову підтримку освіти та навчально-дослідних інститутів. Про основні етапи впровадження реформ і  їх конкретні часові рамки «Буковинському віснику» розповіла заступник Міністра освіти України Інна Совсун.

І.С.: Одне з ключових питань і основне завдання, яке стоїть перед нами – це, власне, впровадження  Закону «Про вищу освіту». Перше, що треба розуміти – це те, що ситуація в освітній системі дуже незручна, тому що, з одного боку, маємо дуже сильний тиск суспільства і великий громадський запит на те, щоб система мінялась, а з іншого боку – система, м’яко кажучи, не дуже схильна до змін. Багато спротиву ми відчуваємо, зокрема, з боку державних вишів. На жаль, не пристосований до змін і наш управлінський апарат, він більше пристосований до того, щоб консервувати систему на якомусь рівні. Бюрократія, проходження документів через Кабінет Міністрів – це  те, що забирає дуже багато часу і дуже багато зусиль. Так само і університетське середовище, яке постійно говорить, що треба щось міняти, однак коли справа доходить до конкретних змін, процес затягується, тому що воно не готове ці зміни сприймати.

Сьогодні нам презентують реформи, які відбувались в Польщі, Угорщині, Словаччині. Процес їх впровадження тривав 14 років. Ми над цим працюємо тільки рік. Про схожі виклики у наданні ширшої автономії вищим навчальним закладам говорили і французькі колеги. Радник Президента Франції з питань освіти зазначав, що йому поки що складно оцінити результати розширення автономії, тому що вищі навчальні заклади мають її тільки десять років. У нас ВНЗ працюють в умовах дещо розширеної автономії лише рік. Звичайно, що поки немає значного результату, однак є підтримка частини суспільних запитів.
Якщо говорити конкретно про якісь кроки реформ, то перший етап був радше підготовчий, який стосувався впровадження Закону України «Про вищу освіту». Нам необхідно було переглянути дуже велику частину законодавчої бази, прийняти багато постанов, наказів, щось скасувати, щось переглянути, і це була астрономічна робота, яка стояла перед Міністерством освіти і науки. Університети також почали робити окремі речі в цьому напрямку, однак здебільшого законодавчі зміни вони відчують більше уже з наступного року.
В цьому році міністерство поставило перед університетами два напрямки роботи. По-перше, було висловлено вимогу, щоб університети почали працювати над зниженням навантаження на викладачів і студентів. В Україні це велика проблема, адже студент слухає 10-15 дисциплін на семестр, що абсолютно нераціонально і не відповідає європейським практикам, тому законодавчо було встановлено обмеження до восьми дисциплін на семестр. Це ще не 4-5, як у європейських країнах, але це все одно крок уперед. І студенти, які у цьому році прийшли на перший курс, уже навчаються згідно з новими вимогами. Університети в подальшому мають повністю переглянути навчальні плани, щоб виконати ці законодавчі норми. Друге завдання, яке мали виконати вищі навчальні заклади – це розширення прозорості і публічності. Міністерство дуже уважно моніторить, чи виконують університети норму щодо розміщення фінансової звітності на сайті університету, оприлюднення великого обсягу інформації, яка раніше була закритою.
Основне завдання в цьому навчальному році для нас як для міністерства – це розробка нових стандартів освіти, тому що старі не відповідають сучасним вимогам. Вже до наступного навчального року університети повністю мають переробити свої начальні плани щодо нових стандартів. Важливим також є створення Національного агентства з питань забезпечення якості вищої освіти, однак через низку чинників, зокрема через проблеми у формуванні його складу, цей процес ускладнився.
Ще одне важливе питання – це підвищення вимог щодо кваліфікації викладачів.  На цьому, до речі, наголошують і наші колеги з країн вишеградської групи. Головні вимоги, які зараз розпочинають діяти, це обов’язкове знання іноземної мови. Це річ, обов’язкова в академічній практиці. Адже як ми можемо поміняти систему, якщо не мінятимуться люди, які в ній працюють. Міністерство зараз готує цілу серію семінарів, тренінгів для викладачів, щоб не просто виставити кадрові вимоги, а підвищити їх фаховий рівень. Потрібно працювати в нових умовах, і для реформування освіти основне завдання – це сформувати загальне бачення. З наступного року ми вже почнемо працювати над його реалізацією.