Серед низки реформ, які проводяться сьогодні в Україні, важливе місце займають реформи у системі юстиції. Про стан їх реалізації розповів Міністр юстиції України Павло Петренко під час круглого столу, який відбувся у Чернівецькій обласній державній адміністрації. Йшлося, зокрема, про низку заходів організаційного та нормативно-правового характеру, спрямованих на реформування системи адміністративних послуг. Як зазначив Павло Петренко, мова йде про конкретні ініціативи, що будуть впроваджені на території України вже протягом найближчих місяців і сприятимуть спрощенню доступу громадян до адміністративних послуг та підвищенню зручності їх отримання.

Павло Петренко:

“Якщо говорити про те, чи швидко відбуваються реформи і чи задоволені ми їхніми темпами, – звичайно, ні.  Кожен українець сьогодні очікує на те, що в країні повинні відбутися термінові зміни, які, в першу чергу, пов’язані з державним апаратом, бюрократією – з тими проблемами і перепонами, які  створювалися нашим громадянам протягом останніх 10 років.

Як показують соціологічні дослідження, в українського громадянина похід до будь-якого державного органу – чи то до суду, чи то до юстиції, чи до правоохоронних органів – це стрес. Людина відчуває дискомфорт і небажання повторно туди ходити, тому що там немає такої особи, яка б стала помічником чи консультантом. Натомість там є державний службовець, який, в очах громадянина, намагається створити перепони, вистояти чергу, змусити заповнити десятки незрозумілих паперів для того, щоб отримати ту чи іншу послугу. Незважаючи на те, що людина платить за це свої кошти, вона отримує до цього ще й купу негативу.  Це та реальність, яку ми маємо сьогодні.

Проблеми цієї реальності дуже глибокі і полягають, у першу чергу, в тому, що державні службовці, які працюють в різних державних органах, отримують дуже низькі зарплати і не мають мотивації. Тому, маючи низку повноважень, вони починають “полювати” за громадянином, якому потрібна та чи інша послуга. Як показує минулорічне дослідження, наявність побутової корупції, хабарництва в сфері комунікацій, бізнесу і державної влади, визнають близько 50% підприємців. Але найстрашніша цифра інша – та, що 25% цих підприємців вважають це нормальною практикою, їм простіше заплатити хабар, щоб вирішити своє питання, ніж зробити це згідно із законом, а це рух у зворотному напрямку. Тому у нас сьогодні завдання не просто прийняти багато різних законів і нових правил, а поступово змінити свідомість кожного українця, щоб у нього був спротив до того, щоб давати і брати хабарі.

Звичайно, хотілося б все зробити дуже швидко, але мушу сказати, що в тій самій Грузії реформи проводилися вісім років – вісім років стабільної державної влади, яка була спрямована на конкретні зміни. І це дало позитивний результат. У країнах Європейського союзу строки проведення реформ тривали десятиріччями. Саме тому нашу ситуацію важко зрозуміти європейським експертам, які дають рекомендації провести ще одну концепцію реформування адмінсервісів. Це передбачає піврічне обговорення, рік тестування і, можливо, аж через 2-3 роки запровадження по всій території України. На жаль, ми не маємо навіть півроку. Складна ситуація в Україні через війну на Сході, знищену частину економіки та велике бажання східних сусідів – нашого військового ворога – щоб у нас нічого не вийшло, змушує нас проводити дуже багато трансформацій, одночасно тестувати їх в пілотному режимі, одночасно запроваджувати їх по всій території України і одночасно виправляти помилки, які трапляються в процесі. І якщо наші починання матимуть успіх, а я впевнений, що він буде, експерти будуть наводити іншим наш приклад.

Тепер, власне, про ті, новації, які вже запроваджені. Якщо не говорити про Міністерство юстиції, для прикладу можна взяти ту саму децентралізацію, яку шалено критикували в кінці минулого року різного роду політичні сили, а експерти розповідали, що ми зробимо бідними наші місцеві громади, які так важко фінансуються, передавши їм тягар збору податків і відповідальності. Минуло 6 місяців і ми бачимо іншу ситуацію. Навіть деякі представники місцевого самоврядування, які були негативно налаштовані, зараз мовчать і рахують прибутки місцевих бюджетів. Для України це близько 40% додаткових надходжень до місцевих бюджетів. Важливим, без сумніву, є інше питання – проконтролювати органи місцевої влади, як вони використають ці додаткові кошти. Кожний українець, який живе в місті чи в селі, має право прийти до свого голови і спитати, куди буде витрачено ці 40% додаткових надходжень: на дорогу, на лікарню, дитячий садочок? Те саме стосується децентралізації в інших сферах.

Що стосується Міністерства юстиції, то протягом останніх восьми років воно максимально централізувало свої повноваження із надання адмінпослуг. Були забрані функції реєстрації в місцевих органів влади, нерухомості, бізнесу тощо. Мета відома – централізація влади, можливостей, в тому числі, на жаль, і можливостей зі збору хабарів. Ми прийняли рішення, що Міністерство юстиції відмовляється від більшості своїх функцій та передає ці повноваження місцевим органам влади. Держава повинна встановлювати виключно стандартне надання послуг і бути власником реєстру, який стосується інформації про нерухомість і про бізнес. А сам сервіс повинні надавати ті особи, які найбільш мотивовані і знаходяться ближче до громадян.

Разом з тим, щоб не створити ситуацію, коли проблеми з бюрократією і корупцією перемістять з державного рівня на місцевий, ми запровадили ініціативу щодо демонополізації цих послуг і передачі повноважень щодо реєстрації бізнесу і реєстрації нерухомості не лише місцевим органами влади, а одночасно і нотаріусам. Це майже 8 тис осіб, які є професіоналами, мають доступ до реєстру і всі необхідні умови для надання адмінсервісів. Демонополізація має стати запобіжником у створенні проблем із якістю надання адміністративних послуг. Якщо міський голова і місцева рада погано працюватимуть, вони матимуть претензії з боку громадянина. Однак громадянин буде захищеним і не залишиться без сервісу, а зможе просто піти до будь-якого нотаріуса і вчинити ту чи іншу дію за однакову плату і однаковий термін, визначені державою.

Окрім цього, ми передаємо не просто повноваження як повинність – разом з ними ми передаємо гроші. Держава відмовляється від тих коштів, які вона отримує у вигляді адмінзбору – мова йде майже про майже 600 млн гривень, і ці кошти надходитимуть  до місцевого бюджету там, де було надано ту чи іншу адмінпослугу, у  100% обсязі. Ці кошти будуть направлятися на створення нових прозорих центрів, на достойну оплату адміністраторів, які там працюватимуть. Нотаріуси також не будуть робити теж безкоштовно, а матимуть право на 60% від оплати за послугу.
Ця реформа, маю надію, запрацює найближчими тижнями – відповідний пакет законів Верховна Рада повинна прийняти до кінця поточної сесії.

Ми вже маємо позитивний досвід з приводу передачі повноважень приватним нотаріусам. Свого часу переведення у приватний сектор функцій держави піддавалося значній критиці. На сьогодні нотаріус є, фактично, реєстратором всіх операцій із вторинної нерухомості. І зараз приватні і державні нотаріуси – це найбільш дисципліновані групи реєстраторів. Окрім цього, ми передали їм ще одну функцію, яка стосувалася реєстрації договорів оренди земель сільгосппризначення. Для наших селян, які повинні реєструвати договір оренди, щоб отримати пільгу на плату єдиного податку, це велика проблема, адже через величезну кількість таких договорів у сільських регіонах створювалися величезні черги. Ми передали ці функції нотаріусам. Протягом першого місяця 10% всіх угод були зареєстровані саме у них. Ще є проблема з земельним кадастром, який у нас, на жаль, до кінця не заповнений, але це питання ми вирішимо.

Другий блок, який стосується реформи, – це запровадження максимальної кількості онлайн-сервісів і електроних сервісів, тому що будь-який контакт із державним службовцем – це завжди ризик. Теж наведу приклад того, що радили європейські експерти: щоб запровадити відповідний сервіс, потрібно близько року. Ми попросили від них технічну допомогу і нам дали відповідний план щодо можливості надання цієї технічної допомоги, однак ми зрозуміли, що власними силами, спільно з представниками нашого громадянського суспільства, зробимо це швидше.

Мова йде про те, що в системі реєстрації бізнесу близько 1,5 млн українців щороку беруть різного роду документи – витяги, довідки, виписки. І це передбачає величезні черги і побутову корупцію. Ми перевели всі ці сервіси в онлайн-режим, коли на сайті міністерства юстиції можна отримати будь-який документ протягом хвилини. Так само можна зробити з первинною реєстрацією компаній. Трохи більше як за місяць 20 тис. українців звернулися за цим сервісом. І зараз наше завдання – щоб ним користувалась максимальна кількість підприємців. І тут в мене завдання до співробітників органів юстиції: особисто проводити роз’яснення підприємцям, що приходять за консультацією, які послуги вони можуть отримати у себе вдома. Я розумію, що комусь це не подобається, адже хтось оцінює тих людей, що стоять в чергах у темних коридорах як потенційних клієнтів, щоб дати хабар. Але, повірте мені, від таких співробітників ми позбавимось.

Починаючи з осені, буде запроваджено наступний етап. Зараз ми спільно із низкою міжнародних громадських організацій аналізуємо ту кількість різного роду документів, які заповнюються нашими підприємцями. І в цьому плані будемо давати приклад іншим міністерствам. Коли я приїхав в один із центрів реєстрації бізнесу, побачив стенд із кількістю форм, які заповнюють наші підприємці – по 15-по 18 аркушів форм із дрібним шрифтом. І коли людина відстояла в черзі і занесла це до реєстратора, він може сказати: “А у вас помилка”. Тому ми на початок осені суттєво спростимо ті документи, що заповнюються громадянами. Зменшенням кількості обсягу інформації, максимальне переведення інформації в онлайн-режим, спрощенням різного роду форм і звітів, які подаються – наше наступне завдання. Тому важливою є інформаційна робота.

Щоб мотивація працювати і консультувати громадян була кращою, по всій Україні створюється 150 моніторингових груп, які будуть проводити перевірку надання послуг органами юстиції. Група з трьох людей приїжджатиме в будь-який район під час прийому громадян і на виході з відповідного органу юстиції людину запитуватимуть, чи комфортно їй було, чи довго стояла вона у черзі, чи вимагали хабар, чи якісно надавалися консультації і роз’яснення. І це буде об’єктивна і чесна оцінка роботи всіх наших управлінь юстиції. За цією оцінкою ми будемо приймати рішення, наскільки ефективно просуваються ті реформи, які запроваджуються нами в Міністерстві. Тому що реформа, яка дуже добре прописана в законі, але не реалізовується на місці, не варта навіть того паперу, на якому написана.

І, наостанок, ще одна реформа, яка теж турбує наших громадян. Мова йде про виконання судових рішень, адже сьогодні величезною проблемою залишається великий відсоток їх невиконання. У минулому році було запроваджено електронну систему реалізації арештованого і конфіскованого майна. Завдяки цьому ми пішли від ганебної практики “грабування” сторін, коли майно продавали за копійки і воно потрапляло до ділків, які потім заробляли з нього тисячу відсотків надприбутків. Ми перейшли на електронну систему продажу, було, звичайно, багато спротиву з боку тих компаній, які заробляли сотні мільйонів доларів на цьому, але нічого. Результати змін уже помітні, лише по Києву за 6 місяців перевиконано річний план по надходженню виконавчого збору.

Змінено умови оплати праці державних виконавців, адже виконуючи рішення судів на десятки мільйонів і отримуючи при цьому зарплату 2 тис гривень, вони не бажають ризикувати своїм життям і здоров’ям, працювати так, щоб сумлінно виконувати свої обов’язки. Ми забрали верхню межу, яка була закріплена в законі, і поновили винагороду у розмірі 5%. У трьох областях з 5 травня діє пілотний проект, який передбачає автоматичну систему, що контролює державних виконавців по всіх виконавчих провадженнях. Система розподіляє виконавчі провадження пропорційно між працівниками, контролює терміни виконання тих чи інших виконавчих дій і щомісячно виставляє оцінку. Все передбачено таким чином, щоб виконавець не лише займався справою, за яку отримає велику винагороду, а й не забув про бабусю, якій треба виконати рішення. В кінці місяця система ставить оцінку, і стає видно, чи потрапляє виконавець в “зелену” зону і може отримати винагороду без верхнього обмеження, чи в “червону”. Виконавчі дії перевели повністю в електронний формат. На виконання працівники ходять з портативними комп’ютерами і виконавчі документи заповнюють безпосередньо на місці. І розмір винагород, який передбачений у цьому законопроекті, дає можливість заробляти без обмежень. До кінця червня вже мають бути перші результати. В минулому році, збираючи працівників виконавчих служб по всій країні, я сказав, що розумію їх, що у них погана мотивація. Ми забезпечимо, щоб ця мотивація була справедлива. Але ті люди, які займатимуться вимаганням хабарів, в системі працювати не будуть і нестимуть відповідальність перед законом та правоохоронними органами.

Наступним кроком у цій сфері буде введення інституту приватних виконавців. Я думаю, що Президент найближчим часом внесе комплексний закон з цього приводу і з наступного року у нас з’явиться нова спільнота приватних виконавців. Це теж буде позитивом, оскільки буде конкуренція між державними і приватними виконавцями, а в людини буде більше можливостей отримати швидко і якісно виконане судове рішення”.

Під час засідання круглого столу Павло Петренко анонсував також створення у місті Чернівці центру з надання адмінпослуг:

“Спільно з міським головою Олексієм Каспруком ми досягнули домовленості, що у Чернівцях вже з осені з’явиться центр із надання адмінпослуг, який відповідатиме всім стандартам Європейського Союзу щодо прозорості та простоти. Зараз відбувається робота щодо підбору місця, яке буде максимально комфортним і максимально зручним для чернівчан. Це стане спільним проектом співпраці Міністерства юстиції та органів місцевого самоврядування”.