Про спроможні громади, економіку області, житло та роботу для внутрішньо переміщених осіб, будівництво євроколії та інші питання розповіла в інтерв’ю для Суспільного Чернівці перша заступниця начальника Чернівецької обласної військової адміністрації Альона Атаманюк

(Адаптовано до текстового формату)

,  

У Чернівецькій області є 52 громади і з них лише п’ять є спроможними. На Вашу думку, чи може змінитися ситуація, щоб їх стало більше?

20 територіальних громад, за даними ULEAD, можна вважати фінансовоспроможними або з помірною фінансовою спроможністю. На сьогодні є, звичайно, територіальні громади які суттєво відстають по фінансах, є територіальні громади, які недостатньо активні в пошуку і залученні інвестицій, і є територіальні громади, які навіть не мають спеціалістів у напрямку економіки – тих, хто міг би займатися пошуком цих інвесторів, щоб бути більш фінансовоспроможними.

Це можливо змінити виключно за рахунок декількох складових. Отримувати більше надходження податків можливо або завдяки бізнесу, якщо відбуватиметься його зростання; у випадку, якщо відбуватиметься також і детінізація, тому що є частина бізнесу, яка не повною мірою сплачує всі податки, і де не всі працівники офіційно працевлаштовані. Ну і, звичайно, третя складова частина – це залучення інвестицій на територію територіальної громади, тобто нових підприємств, які можуть відкрити виробництво.

Насправді все залежить від громади – від тих людей, які є в керівництві, від депутатського корпусу. На сьогодні, звичайно, говорити про інвестиції з-за кордону складніше, але говорити про внутрішні інвестиції ми абсолютно можемо, тому що чимало українських підприємств і місцевих підприємств, незважаючи на період війни, розширюються. У нас є приклади, коли, наприклад, на території області з початку військових дій відкрито два сухих порти – до того в області їх взагалі не було. З одного боку, це, звичайно, була вимушена необхідність, але фактично 25 підприємств задіяні в процесі перевалювання продукції до портів Румунії, до портів Європи.

Те, що спроможних громад може бути більше, є перспективою якого часу?

Щоб отримати результат по фінансовій складовій, то потрібен хоча б рік або два роки плідної роботи територіальної громади. Саме по собі нічого змінитися не може, громада повинна рухатись в двох напрямках: з одного боку, мова йде про збільшення дохідної частини, з іншого боку, мова повинна йти про аналіз діючих видатків, адже не завжди і видатки також оптимізовані. Є громади, в яких ми бачимо, що вони дійсно максимально оптимізували видатки, але у них проблематика з дохідною складовою.

Про які громади йдеться?

Це різні громади. Якщо ми говоримо про гірські території, наприклад, Усть-Путильську, Конятинську громади, то у них, фактично, видаткова частина на сьогодні максимально оптимізована, штатні розписи максимально відповідають нормативним.

В минулому році з’явилася можливість додаткового надходження коштів в бюджет через мінімальне податкове зобов’язання. Звичайно, в першу чергу, це робота податкової, але паралельно це робота і територіальної громади. І у нас

були громади-лідери, які отримали і п’ять, і шість мільйонів.

Є громади, які повинні ще пройти чимало складових із проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок – вони будуть отримувати і більші надходження по і по платі по землю, і рентній платі.

Якщо працювати активно, то насправді це може бути і швидше, тому що наприклад, у нас зараз в одній з територіальних громад буде відкриватись підприємство на 300 працівників. Коли це підприємство запрацює повноцінно, то громада автоматично стане набагато краще себе почувати фінансово Відповідно, для цієї громади в наступному році ситуація по фінансах значно покращиться, але ключове завжди – це знайти такого інвестора. Наприклад, в минулому році частина приватного бізнесу, який є на території Великокучурівської громади, розширила свої потужності, добрали додатково 80 працівників, і, фактично, за рахунок цього територіальна громада також відчула цей плюс одразу по бюджету. Планується запуск одного з сухих портів до кінця осені, і це також важливий проєкт, тому що будуть створені додатково нові робочі місця.

Що робити, якщо голова громади бездіяльний? Який тут механізм, і чи є він, щоб на це впливати?

Насправді це складна ситуація, є дійсно громади, у яких ситуацію не так легко і не так швидко можливо змінити. Навіть коли ми говоримо про створення нових бізнесів, у першу чергу всі будуть дивитися на можливості залучення персоналу, і шанс відкрити бізнес в Чернівцях або в територіальних громадах, наближених до міста Чернівці, звичайно більший, аніж, наприклад, в Селятинській чи в Конятинській територіальних громадах. Фактично, в цих громадах дійсно складніше говорити про залучення інвестора ззовні, але ми ніколи не говоримо про те, що не може створити бізнес людина, яка проживає вже на території цієї територіальної громади, або бізнес, який на поточний момент вже функціонує, не може розширитися.

Зважаючи на те, що це гірські регіони, тут особлива специфіка.

Про них я говорю саме з позиції того, що це гірські регіони, і в першу чергу, все ж таки, є віддаленість від міста Чернівці. Ну і, звичайно, це момент наявності трудового ресурсу, тому що в будь-якому випадку, навіть якщо би було бажання створити підприємство на тисячу чоловік в Селятині, перше питання, з яким би там стикнулися, це те, що стількох людей взяти на роботу вони б там просто не змогли.

Якщо на місці менеджмент не може знайти або інвесторів, або не зацікавлений в пошуку інвесторів, це питання насправді може мати декількох складових. Ми говоримо про те, що є не тільки голова громади, заступник голови громади і виконавчий комітет. Насправді ми говоримо про те, що є і депутатський корпус. Ми зі свого боку, допомагаємо громадам, де бачимо «просідання» ситуації по фінансах. Гірській території зараз одні з тих, у кого фінансова ситуація найбільш складна. Фактично всі громади колишнього Путильського району на сьогодні декларують нестачу коштів до кінця року. Відповідно, ми можемо говорити про ці бюджети як дійсно нестабільні і які потребують додаткових надходжень – це однозначно.

Тобто коли на місцях є якісьпроблеми, то військова адміністрація на це реагує?

Ми їм допомагаємо. В даній ситуації, якщо ми говоримо про фінанси, звичайно, бюджети розподілені чітко. Але в той же час, коли ми бачимо, що територіальна громада, зі свого боку, «не витягує» фінансові показники, ми допомагаємо їм у форматі навчання, допомоги і підтримки, а інколи і звернень на рівень центральних органів виконавчої влади з характеристикою ситуації, яка є в територіальних громадах, щоб розглянути можливість якось компенсувати цю диспропорцію на рівні кожної територіальної громади. Був період навіть в цьому році, коли у нас близько десяти громад показували ситуацію, що їм, можливо, не вистачатиме коштів на виплати заробітних плат і на фінансування інших поточних видатків, але в процесі або знайшли певний формат, здійснили перевиконання бюджету, або оптимізували якісь видатки чи зрозуміли, що їх можна перенести на наступний період, а не витрачати кошти в цьому році.

Ви можете назвати ці громади, де, все ж таки, неефективний менеджмент?

Насправді я би не хотіла в даній ситуації зараз озвучувати, де саме неефективний менеджмент. Питання не завжди тільки в одному голові громади, одна людина ніколи не вирішує – все це результат роботи команди.

Як гірські громади області можуть заробляти більше?

В цих територіальних громадах були зустрічі з представниками бізнесу, ми спілкувалися з головами громад. Вони аналізують повністю ситуацію по пайових землях і ведуть комунікацію зі своїм бізнесом для того, щоби збільшити надходження і в частині оплати за землю. Наприклад, одна з важливих складових частин у даних територіальних громад – це надхоження рентної плати від лісових угідь, адже це все ж таки гірські території і у них від 60 до 70% території покрито лісами. А на сьогодні вони отримують не надто великі надходження і рентної, і спеціальної плати за використання лісових ресурсів. Ми від себе подавали пропозиції на центральні органи виконавчої влади, відповідно зараз відбувається процес формування бюджету на 2025 рік і лише десь через місяць-півтора буде чітко зрозуміло, чи, можливо, розглянуть додатково питання, щоб для таких територіальних громад або виділити додатково варіанти субвенції, або змінити формулу нарахування базової дотації, аби вони могли отримувати додаткові надходження все ж таки з державного бюджету.

Яка співпраця ОВА з румуномовними громадами?

Формат роботи і взаємодії з усіма громадами однаковий. Зараз відбувається процес формування академічних ліцеїв і у нас передбачено в проєкті плану щодо їх створення і декілька академічних ліцеїв з румунською мовою, є декілька змішаного формату.

Чи співпрацює ТЦК з громадами?

Якщо говорити про мобілізацію, то це, звичайно, безпосередньо питання ТЦК, і ТЦК в першу чергу отримує завдання і ті показники, які вони повинні виконувати за напрямком мобілізації. У них відбувається взаємодія і комунікація з територіальними громадами, адже оповіщення військовозобов’язаних здійснює саме територіальна громада.

Чи піднімаєте Ви питання, як до мобілізаційних процесів мають долучати представників місцевого самоврядування?

Насправді я би це питання не комунікувала, тому що я не заступник з оборонного блоку, який може більш коректно відповісти на це питання. Насправді ТЦК має право проводити відповідну роботу з територіальними громадами, і якщо бачить недостатню активність або незалученість територіальної громади, того чи іншого голови територіальної громади до виконання завдань мобілізації, вони мають право дійсно надавати такі протоколи.

Чивідомо, хто буде заступником?

На поточний момент Руслан Васильович визначається з заступником, який буде відповідати за оборонний блок.

Із питань, яке цікавить людей: чи залежать мобілізаційні процеси від кількості населення в нашій області і чи дійсно у Чернівецькій області мобілізація більша, ніж в інших областях?

Повірте, що не буває просто так, що планові показники ставляться однакові на всі області. Звичайно, враховується кількість військовозобов’язаних чоловіків, які є на території кожної області, які є на території кожної територіальної громади. Населення, наприклад, Чернівецької області і населення Київської області однозначно між собою неспівставні, тому, звичайно, не могла би йти мова про те, що однаковий план в Чернівецькій області і однаковий план в Київській області.

Йдеться більше про коментарі, що у Чернівецькій областінабагато потужніше і сильніше відбувається мобілізація, ніж в інших регіонах

Насправді в кожній області є відчуття у суспільства, що мобілізація саме в їхньому регіоні є більшою або сильнішою, ніж в інших регіонах. Насправді про такі складові абсолютно не можна говорити, тому що ТЦК все ж таки підпорядковуються Збройним Силам України, командувачам сухопутних військ і, відповідно, ними аналізується ситуація вся по всій Україні, тому ситуації, що може бути одна мобілізація на якихось певних умовах в Чернівецькій області і зовсім інша, умовно, в Закарпатській області, звичайно, не може бути.

А що ви думаєте як посадовець про про конфлікти і нібито побиття в приміщеннях ТЦК, порушення прав людей тощо?

Насправді важливо реагувати на такі моменти, коментарі чи від народного депутата, чи від представників громадськості про те, що відбуваються якісь протизаконні дії. ТЦК одразу зі свого боку надає коментарі, щоб було розуміння, чи дійсно інформація підтверджується, чи вона спростовується. Досить часто виникають питання, коли людина потрапляє в ТЦК і в подальшому направляться на огляд військово-лікарської комісії, де визнають, наприклад, що вона може служити, хоча є впевненість, що вона служити не може. Якщо є конкретне звернення щодо висновку військово-лікарської комісії, його повністю переглядають. Крім того, структура пробудована таким чином, що якщо є непогодження з висновком ВЛК, є, ВЛК обласного рівня, яке може підтвердити або спростувати, чи зроблено правильно висновок, чи ні. На сьогодні, якщо ми говоримо про всі ці звернення, які є в пресі, про коментарі – по жодному з таких випадків у нас підтвердження помилок не було.

Серед напрямків, які Ви куруєте, є,зокрема, фінансовий, економічний. Які топ-три фінансові проблеми у нашій області Ви побачили, коли обійняли посаду?

Перший момент, який я побачила в бюджетах територіальних громад, це те, що більшість коштів направляються виключно на виплати заробітних плат, на оплати комунальних послуг. Фактично не закладено кошти на розвиток – і це найбільша проблема, тому що ніколи не буде хороших показників, якщо не вкладати кошти в розвиток.

Друга складова частина – це те, що насправді є ще достатньо внутрішнього потенціалу для збільшення надходжень в бюджети, але над цим повинен працювати спільно і бізнес. Треба чітко розуміти, що насправді неможливо в період військових дій не сплачувати податки і мати неофіційних працівників – я би також прирівнювала це до найвищої проблеми. І третя складова – це, напевно, все ж таки, відсутність бачення в бюджетах на перспективу. Переважною мірою бюджети сформовані у форматі виключно бачення одного періоду, без перспективи, що буде в цій громаді через 5-10 років.

Ось зацими трьома пунктами що конкретно вдалося змінити?

Якщо говорити загалом про область, то, звичайно, за надходженням коштів у зведений бюджет відбулося зростання досить суттєве. У 2023 році у нас митними органами було направлено в державний бюджет коштів на 150% приблизно більше, аніж в попередні періоди. В цьому році, наприклад, в середньому перевиконання бюджетів іде на 21-22% у порівнянні з минулим роком до аналогічних цифр, тобто відбувається динаміка зростання в цілому. Є декілька територіальних громад, які все ж таки збільшили достатньо суттєво свої надходження і на сьогоднішні можемо говорити про те, що вони фінансово стабільні. Мені подобається Новодністровська територіальна громада, як вони рухаються і по бюджету, і по видатках і загалом по всіх складових. Треблечанська громада в минулому році мала просто феєричне зростання за рахунок сплати акцизного податку, і вони насправді змогли направити чимало коштів на розвиток. В Хотинській, Вижницькій Чернівецькій територіальних громадах бізнес, зокрема чимало релокованих підприємств, дав суттєвий поштовх для зростання по бюджетах.

Як область готується до опалювального сезону, чи стають громади енергонезалежними?

Якщо ми говоримо про напрямок медицини, то, наприклад, десь найближчим часом воно завершиться. Відбувається монтаж сонячних панелей в Хотинській лікарні, ці кошти вони отримали в рамках грантового проєкту, і це дозволить безпосередньо забезпечити енергонезалежність закладу. Сокирянська лікарня на поточний момент вже має узгоджене рішення і готова до монтажу сонячних панелей. Вони планують встановити 100 кВт потужностей, дві сонячні панелі по 50 кВт. Частину з них вони фінансували за рахунок кредитних коштів, частину планують реалізувати в рамках ЕСКО-механізму. Кіцманська лікарня на поточний момент також в рамках ЕСКО-механізму розглядає можливість встановлення сонячних панелей. Частина закладів була запропонована нами Міністерству охорони здоров’я для можливості встановлення сонячних панелей, фактично, на поточний момент є погодження щодо закладів первинної медицини на встановлення сонячних панелей за кошти міжнародних організацій і по п’яти закладах запит наш розглядається в міністерстві щодо можливості виділення їм сонячних панелей для забезпечення максимально енергонезалежністю. В минулому році ми отримували від міжнародних організацій надпотужні генератори, у нас є близько 20 надпотужних генераторів, де ми говоримо про потужність від 0,9 до 1,5 мегават потужності. Насправді для рівня територіальної громади, якщо буде найскладніша ситуація, такий генератор дозволить заживити більшість будівель, які є на території. Якщо ми говоримо про заклади освіти, охорони здоров’я, то кожен із закладів має генератори.

Нещодавно Буковина прийняла переселенців з Донецької області і ми бачимо що ці евакуації тривають. Якими у нас є можливості, щоб продовжувати приймати людей, скільки місць для тимчасового перебування переселенців облаштували в області?

Ми зараз прийняли три евакуційних поїзди з Донецької області, але люди перебували також самостійно. Були дні, коли в місця для тимчасового проживання за один день поселилося 40 людей. На сьогодні в місцях тимчасового проживання у нас наявні близько 300 місць, на які можна додатково приймати людей або в рамках евакуації, або в рамках самостійного поселення, але при цьому ми працюємо над створенням додаткових можливостей із розміщення людей в місця тимчасового проживання. Також аналізуємо, чи є люди, які проживають в місцях тимчасового проживання більш тривалий час, адже ці місця в першу чергу створені для того, щоб людина мала час на адаптацію, інтеграцію і самостійний пошук житла. У нас навіть є програми з міжнародними організаціями, які допомагають на перших пів року здійснити оплату оренди житла, для того щоб людина змогла  адаптуватися,  отримати достатні джерела доходів, нормальну заробітну плату і тоді могла самостійно оплачувати цю оренду. У нас на сьогодні є 73 місця тимчасового проживання в області, і це третій показник в Україні за кількістю створених таких закладів. Зараз в місцях тимчасового проживання мешкає близько 3 000 чоловік, загалом внутрішньо переміщених осіб офіційно у нас на сьогодні близько 80 000 проживає на території області

Ми говоримо не лише про те, що люди приїхали, побули і поїхали назад, хоча такі приклади теж є. Ми говоримо про те, що люди не просто адаптовуються – вони інтегруються в життя, тому вже треба говорити довші перспективи. Як військова адміністрація працює із питанням житла?

На сьогодні в області реалізовується декілька проєктів по довготривалому житлу. Це проєкт з Міжнародною організацією з міграції, в рамках якого на території Чернівецької громади буде побудовано дві багатоповерхівки, і на території Хотинської громади відбудеться перебудова Центру крові на 49 житлових квартир, а також буде побудовано три будинки модульного типу – багатоповерхові будинки, в яких зможуть проживати внутрішньопереміщені особи. Крім того, у нас є спільний проєкт з IFC  (Міжнародна Фінансова Корпорація – ред.) – це  структура Світового банку, і в рамках цього проєкту на території області відбуватиметься ремонт семи приміщень для розміщення внутрішньо переміщених осіб. Відповідно планується, що за рахунок цього буде створено близько 900 місць місця для проживання внутрішньопереміщених осіб.

Про яку перспективу йдеться?

На поточний момент, якщо йдеться про проєкт з IFC, ми говоримо про вересень 2025 року – це кінцевий термін, який згідно з угодою визначений як час на завершення ремонтних робіт.

А щодо об’єктів, які планують реконструювати, ми тут говоримо виключно про міжнародну підтримку?

В минулому році ми робили частину ремонтів і за рахунок коштів обласного бюджету. Але, звичайно, і територіальні громади можуть спрямовувати частину коштів свого бюджету на створення приміщень для внутрішньопереміщених осіб.

Чи є конкретні вимоги?

Насправді чітко визначеного нормативу, скільки з бюджету кожної територіальної громади мало б спрямовуватись на підтримку ВПО, немає – кожен приймає такі рішення в рамках своїх можливостей.  Зараз у нас також одне з довготривалих рішень – це проєкт з Червоним Хрестом, він реалізується на території Вижницької територіальної громади і в його рамках будуть побудовані 40 модульних будинків

Про який термін йдеться?

На поточний момент вже відбувається заливка фундаментів, розкладка на місцевості, підготовка всіх робіт. Модульні будинки виготовляються, і ми плануємо, що якщо погодні умови будуть сприяти,  що цей проєкт зможемо реалізувати ще в цьому році, і можна буде говорити про те, щоб заселяти туди внутрішньо переміщених осіб.

Чи йдеться ще і про врахування енергонезалежності?

По кожному об’єкту ситуація різна. Наприклад, коли ми говоримо про модульні будинки, які будуть в Чорногузах, то там по кожному будинку передбачається енергонезалежність, тобто окремі котли, альтернативні джерела енергозабезпечення, щоб ці будинки функціонували індивідуально і незалежно ні від чого іншого. На території інших територіальних громад це враховується в проєкті, але зважаючи на те, що частина проєктів ще оформляється документально, ми зможемо сказати про всі складові уже після затвердження і після початку робіт.

Ви кажете про те, що в області зараз є приблизно 80 000 переселенців. Чи правда, що частина поїхала через те, що в громадах немає роботи?

Насправді на поточний момент у нас є чимало вакансій. За інформацією, яку ми регулярно отримуємо від центру зайнятості, у в нас завжди відкрито понад 500 вакансій. Ми розуміємо, що на поточний момент чимало організацій працює не тільки з центром зайнятості, але й розміщує інформацію щодо вакансій на доступних сайтах, тому сказати, що люди виїжджали через те, що не змогли знайти роботу, як на мене, не зовсім коректно. За даними останнього аналізу, який ми робили по місцях тимчасового проживання, було працевлаштовано 37% від людей працездатного віку, тобто насправді можливостей для працевлаштувань достатньо. Далі все залежить від людини, від бажання піти працювати, від здатності швидко адаптуватися. Насправді на сьогодні у нас є чимало підприємств, які звертаються з тим, що вони хочуть релокуватись на територію області або повністю створили підприємство «з нуля» і їм потрібна допомога, щоб вони могли максимально короткі терміни знайти людей.

Яка ситуація з релокованими підприємствами і скільки їх поїхало з області?

До нас офіційно перемістились 120 підприємств – це та цифра, яка у нас фігрувала, понад 80 підприємств на поточний момент залишилися в області, назад поверталися, в основному, тільки підприємства з Київської області, але теж далеко не всі. Є підприємства як, наприклад, Neverdark: вони релокувались до нас також з Київської області, але тут отримали додаткові можливості для розвитку, знайшли нових партнерів, нових покупців з Європи, і на сьогоднішні залишилися на території Чернівецької області. Вони додатково створюють ще один бізнес на території Київської області, але це підприємство знаходиться у нас, успішно розвивається і зростає.

Те, що в нас є такі релоковані підприємства, як загалом впливає на економіку в регіоні?

Це, звичайно, позитивний момент для нас, тому що на них додатково працюють не тільки люди, які були релоковані разом з підприємством, але й буковинці. Якщо брати останні цифри, то релоковані підприємства на території області сплатили понад 50 млн грн податків – а це додаткові надходження в бюджети територіальних громад і, аналогічно,  до державного бюджету. Якщо говоримо про іншу складову, то люди офіційно отримують хорошу заробітну плату, вони мають більшу купівельну спроможність, можуть купити в наших магазинах більше продукції і, відповідно, їхній рівень життя також зростає.

Які галузі у Чернівецькій обасті є передовими?

Якщо говорити загалом про економіку, то у нас найбільший вплив – це агронапрямок. 20% підприємств і 20% нашого регіонального продукту формують саме напрямок АПК. Фактично, ми область, яка в минулому році була першою в Україні за обсягом збору плодово-ягідної продукції. Яблука, груші, сливи – все це вирощується у нас, і в минулому році 15% від загального збору України було вирощено саме на території Чернівецької області.

У нас потужний також напрямок ікіндиківництва: 40% всієї продукції з індичатини, яка виготовляється в Україні, виготовляється саме в Чернівецькій області. Є також зростання, як уже було згадано, за рахунок сухих портів, які також дали додаткові можливості

А як впливає мобілізація на роботу цих та інших підприємств?

Звичайно, мобілізація відображається на роботі, адже якась частина людей пішла добровільно служити у військо, є працівники, які були мобілізовані, і підприємства вимушені були знаходити заміну, але у підприємств є також можливість здійснити бронювання, якщо вони дійсно є важливим для функціонування економіки області.

А скільки в нас на сьогодні є таких підприємств, які скористалися цією програмою бронювання?

На сьогодні в області таких підприємств вже понад 100.  В першу чергу, звичайно, це комунальні підприємства, але є і приватні підприємства. Інформації про загальну кількість підприємств ми не маємо,  тому що підприємство має право подаватися на визнання його критично важливим як на рівень обласної військової адміністрації, так і безпосередньо на рівень міністерства. Підприємство може бути визнаним критично важливим тільки на 12 місяців, тому частина з них заново проходить перевірку відповідності критеріям і заново поновлюється.

Чи відомо, на якому етапі відбувається розбудова пункту пропуску Біла Криниця?

Ключова складова – це те, що має відбутися обмін нотами на рівні урядів. Українська сторона відправила пропозицію своїм румунським колегам. Відповідно після того, коли буде погоджено і підтверджено на міжнародному рівні і з боку Румунії, і з боку Європейського Союзу створення цього пункту пропуску, ми можемо переходити всі разом до наступної складової – формування земельних ділянок, тому що зараз є частина земельних ділянок, власники яких готові здійснити обмін для початку будівельних робіт.

 А скільки потрібно часу на цей перший етап цієї комунікації?

Він триває вже понад пів року, все залежить від того, які складові частини ще треба доузгодити. Насправді ми розраховуємо, що зараз найближчі декілька місяців має відбутися повторна комунікація між урядами України і урядами Румунії.

Тобто ви очікуєте що до кінця цього року вже мав би розпочатися оцей другий етап?

Ми дуже розраховуємо, але все залежить від того коли буде можливість провести наступне засідання. Звичайно, ми б хотіли, щоб питання було вирішене вже до кінця року, але є необхідні законодавчі складові, які потрібно пройти. І коли ми говоримо про пункт пропуску, тут йдеться про декілька складових частин: про визнання і документальне підтвердження з боку румунської сторони, про можливість продовження подальших робіт. Ну і ключове, звичайно – це джерела фінансування, для того щоб провести цю розбудову.

Чи буде цього року євроколія «Чернівці-Сучава»? 

Щодо європейській колії, то заявка, яка була подана залізницею і міністерством на проєкт CEF (Connecting Europe Facility – ред.), фактично стала переможцем, і буде отримано кошти на передпроєктні і проєктні роботи. Звичайно, на це потрібен певний період часу, більшість робіт почнуться в наступному році, але ключове, що це вже зафіксовано. Починається робота з документами, відповідно поетапно ми дійдемо до того, що дійсно європейська колія буде проходити через Чернівецьку область.

По фінансуванню передбачається, що 50% коштів фінансуються за рахунок гранту проєкту, 50% коштів повинні бути виділені з бюджету – це перший етап, далі поетапно наступна заявка також подається на фінансування CEF, відповідно планується, що ми також зможемо стати переможцями в рамках даного проєкту, адже йдеться про те, що європейська колія поєднає між собою Польщу, Румунію, Україну, Молдову. Передбачається, що вона повинна поєднати між собою Краків, Львів, Чернівці, Сучаву, Унгени. Відповідно, це дасть можливості і для Молдови, і для України щодо експорту своєї продукції за кордон в більшому масштабі. На сьогодні європейська колія в Україні є заведена тільки в чотирьох областях, і ми одна з таких областей, причому у нас ця європейська колія заведена найглибше, і далі нам потрібно говорити буде про те, щоб вона була розбудована від Вадул-Сірету до Чернівців. Ну і, звичайно, ще одна складова частина – Чернівці-Львів. Важливий момент, що голова адміністрації спілкувався з Укрзалізницею і з міністерством, щоб цей проєкт було правильно розбито на складові частини, адже ми прекрасно розуміємо, що будівництво залізниці від Чернівців до Львова потребуватиме не одного року, а зробити складову частину від Вадула до Чернівців можна набагато швидше. Тому мають бути поетапні складові. Одна складова стосується розбудови від Вадул-Сірету до Чернівців і друга складова – це вже поєднання Львова з Чернівцями. Коли буде зроблена вже остаточна експертиза, тоді стане чітко зрозуміло, який порядок цифр. Зараз це орієнтовні розрахунки Укрзалізниці та Міністерства.

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=FhlwYkIpPpg&t=1170s