Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

31 грудня 2023
Любов Нечипорук: Розвиток медіапростору Чернівецької області у 2023 та гендерні тенденції в місцевих аудіовізуальних медіа

Про підсумки основних подій медійного простору Буковини за 2023 рік розповідає Представник Національної ради України з питань телебачення ірадіомовлення в Чернівецькій області Любов Нечипорук.

 

Для розвитку медіапростору Чернівецької області 2023 рік є знаковим: він ознаменувався початком мовлення радіостанції на прикордонні – радіостанція «На своїй хвилі» розпочала мовлення на частоті 102,3 МГц у місті Новодністровськ, визначенням переможців на цифрове місцеве мовлення – на цифрових каналах у мультиплексі МХ-5 у Чернівцях мовитиме ТОВ «МТРК «Чернівці», в Новодністровську – ТОВ «ТРК «ТВА», розбудовою мережі цифрового телебачення – споруджено та запущено в роботу мультиплекс МХ-7, зокрема на території регіону працюють два передавачі.

 

Всі процеси, які відбувалися впродовж року в царині медіа на Буковині, визначені Законом України «Про медіа». Стартували процеси реєстрації суб’єктів медіа: на сьогодні реєстрацію в Національній раді пройшли низка друкованих медіа – «Рідне слово», «Карпати», «Хотинські вісті», «Час», 12 друкованих видань Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, науковий журнал «Буковинський богословський вісник». Зареєтрувалися й два онлайн-медіа – медіа-агенство «АСС» та «Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування».

Пройшли процес реєстрації та здійснюватимуть мовлення без використання радіочастотного спектра за технологією інтернет-мовлення ТОВ «Наші телеканали» (музичні телеканали – НАШЕ music, МУЗВАР, НАШЕ ретро) та ТОВ «ФТВ-Юкрейн» (про стиль життя, відпочинок, здоров’я, подорожі – fashiontv).

 

Для Чернівецької області – прикордонного, мультикультурного та багатонаціонального регіону, – розширення території покриття, поліпшення теле- та радіосигналу, збільшення кількості суб’єктів медіа є вкрай необхідними та важливими. Розбудова медійного простору дасть можливість забезпечити мешканців області, насамперед, оповіщенням про надзвичайні ситуації, а також якісною та об’єктивною інформацією.

 

Представництво Національної ради в Чернівецькій області впродовж вересня здійснювало моніторинг місцевих лінійних аудіовізуальних медіа, а також суспільного мовника, на предмет дотримання гендерного балансу. Фіксувалися гендерні тенденції в рекламі, новинних передачах, пізнавальних, розважальних, інформаційно-аналітичних програмах та фільмах.

Детально проаналізовано передачі місцевих новин на ТОВ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРОМІНЬ», ТОВ «ТРК «ТВА», ТОВ «МТРК «ЧЕРНІВЦІ», ФІЛІЯ АТ «НСТУ» «ЧЕРНІВЕЦЬКА РЕГІОНАЛЬНА ДИРЕКЦІЯ».

Загалом здійснено 16 моніторингів (4 – «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРОМІНЬ», 4 –  «tva», 4 –  «С4», 4 – «СУСПІЛЬНЕ: ЧЕРНІВЦІ». До аналізу новинних передач з погляду гендерного балансу потрапили новини, які виходили у вечірній прайм-тайм: «Суспільне Новини Чернівці» (СУСПІЛЬНЕ: ЧЕРНІВЦІ»), «Новини Чернівців» («С4»), «Теми дня» («tva»), «Новини міста» («ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРОМІНЬ»). Проаналізовано 196 новинних сюжетів.

 

Представництво Національної ради в Чернівецькій області послуговувалося методологією гендерного моніторингу, створеною з ініціативи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за підтримки уряду Швеції і Національного демократичного інституту США. За основу взято досвід Національної ради з відстеження гендерного питання на загальнонаціональних телеканалах.

Результати вересневого моніторингу порівнювали із результатами моніторингу, здійсненого у квітні.

 

Гендерно-вікове відображення суспільства на телебаченні

Отримані цифри свідчать про те, що беззаперечну перевагу на телеекранах мають люди у віці 36 – 60 років, причому на всіх чотирьох досліджуваних телеканалах домінують чоловіки цієї вікової категорії. Середній показник демонструє, що люди цього віку отримують частку представленості й залучення 83%. Водночас помічено, що гендерна складова цієї категорії демонструє значну перевагу чоловіків над жінками: 69% і 59% відповідно. Присутність громадян віком 18-35 років на екранах, за даними моніторингу, становить 39% (32% жінок та 24% чоловіків). Населення віком до 18 років (діти) представлене в новинах у 14% новинних сюжетів. В новинних передачах середня частка присутності жінок і чоловіків старших 60 років складає 23%. Обидві статі – чоловіки і жінки – залучені до новинних сюжетів практично порівну – 16% і 15% відповідно.

 

Використання фемінітивів

Фемінітиви зафіксовано у 54% сюжетів (із 196 сюжетів, 105 – з фемінітивами). Порівняно із квітнем, кількість вживання фемінітивів збільшилася на усіх місцевих телеканалах (у квітні фемінітиви містили 35% досліджених сюжетів). Фемінітиви звучали у передачах новин: «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРОМІНЬ» – 58% (у квітні – 49%), «tva»  – 57% (у квітні – 39%), «СУСПІЛЬНЕ: ЧЕРНІВЦІ» – 45% (у квітні – 28%), «С4»  – 43% (у квітні – 28%). Серед вживаних фемінітивів: волонтерка, професорка, захисниця, лікарка, пацієнтка, диспетчерка, власниця, інспекторка та ін. В усіх відстежуваних телеканалів зафіксовано використання фемінітивів у новинних передачах.

Разом з тим, на телеканалах «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРОМІНЬ», «С4» було зафіксовано приклади непаритетної мови в умовах, коли вживання фемінітивів було би більш доцільним: «лікар», «викладач», «заступник», «стажер», «спеціаліст», «менеджер».

Результати моніторингу дають можливість стверджувати, що вживання толерантної, неупередженої мови, гендерно паритетної лексики у новинних передачах місцевих телемовників стало елементом сталої практики.

 

Експерти, кореспонденти і ведучі передач

Під час моніторингу представництво Національної ради в Чернівецькій області звернуло увагу на залученість до новинних сюжетів експертів і експерток. Цими термінами позначувалася людина, яка має знання і досвід у певній галузі людських знань, має авторитет та довіру як у споживача інформації, так і серед медіа через свою незаангажованість і компетентність, не обіймає офіційних посад державної служби, а також не виконує свої безпосередні обов’язки в той час, коли він/ вона коментує подію чи ситуацію.

Результати моніторингу засвідчили, що залучення експертів та експерток до створення новинних передач є на доволі високому рівні. На всіх телеканалах передачі новин створені із залученням експертів та експерток. Експертні коментарі містять 54% новинних сюжетів місцевих аудіовізуальних лінійних медіа. Це на 13% більше, аніж у квітні (41%).

Співвідношення експертів та експерток становило 62% до 38%.  Жінки-експертки були присутні у новинних передачах на всіх телеканалах – «С4», «tva», «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРОМІНЬ», «СУСПІЛЬНЕ: ЧЕРНІВЦІ». Кількість експерток у вересні, порівняно із квітнем, зменшилася на 2%.

 

Стосовно розподілу тем, які коментували експерти й експертки, то він був доволі стереотипним. Експерти коментували політику, міжнародні відносини, війну, оборону, безпеку, транспорт, зв’язок, а експертки – охорону здоров’я, соціальну тематику, сім’ю, освіту. Проте зафіксовано й приклади нестереотипних егалітарних ролей, коли у передачах новин на телеканалі «tva» транслювалися сюжети із коментарями експерток щодо економіки, ринку праці, транспорту, зв’язку, комунікацій, на телеканалі «С4» – коментарі експерток у сюжетах про судочинство, про політику, міжнародні відносини, економіку, енергетику, на телеканалі «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРОМІНЬ» – коментар експертки у сюжеті на тему економіки, ринку праці, на «СУСПІЛЬНЕ ЧЕРНІВЦІ» – експертки коментували питання транспорту та зв’язку.

 

У новинних передачах ведучими є виключно жінки та переважають жінки-кореспондентки. Гендерний баланс у кількісному представленні чоловіків і жінок серед кореспондентів не зафіксовано на жодному з телеканалів. У новинах «ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ПРОМЕНЯ» кореспондентки-жінки у 46 сюжетах, кореспонденти-чоловіки – у жодному з представлених сюжетів. На «С4» кореспондентки-жінки – у 28 сюжетах, кореспонденти-чоловіки – у 11 сюжетах. У «Темах дня» на «tva» кореспондентки-жінки – у 37 сюжетах, кореспонденти-чоловіки – у жодному із сюжетів. В новинах «Суспільне: Чернівці» кореспондентки-жінки – у 17 сюжетах, кореспондентів-чоловіків – 2. Ведучі новинних передач у 100% жінки (молодого віку 18-35). Автори сюжетів – у 91% жінки, у 9% чоловіки (в квітні – 89% жінки, у 11% чоловіки).

На ситуацію з представленістю жінок та чоловіків у виробництві новин, безумовно, впливає війна: на кожному із місцевих телеканалів є ведучі, журналісти, оператори, які боронять Україну на передовій. Відтак, кількість в етері ведучих-чоловіків та кореспондентів-чоловіків суттєво менша, ніж жінок.

На телеканалі «С4» 9 сюжетів від загальної кількості (37) знято жінками-відеооператорками – 24% новинних сюжетів аудіовізуального лінійного медіа впродовж квітнявересня.

 

Гендерні тенденції в передачах місцевих новин мають наступний вигляд.

Абсолютна більшість сюжетів, що транслюються глядачам в передачах місцевих новин збалансовані щодо зображення гендерних ролей  або гендерно-нейтральні. Із загальної кількості сюжетів протягом вересня не зафіксовано жодного сюжету, в якому б були присутні популярні гендерні стереотипи. Відповідно до Методології гендерного моніторингу, 1 сюжет отримав найвищу оцінку «+3» за високий рівень гендерної збалансованості. В новинних передачах не виявлено жодного секстистського сюжету або таких, що зображували б гендерне насильство.

Отже, за результатами моніторингу, представництво Національної ради в Чернівецькій області дійшло висновку, що в новинних передачах чотирьох телеканалів, які виробляють місцеві новини, наявні європейські тенденції щодо гендерного балансу, гендерної і вікової різноманітності та втілення їх у телевиробництво новин. Очевидні ознаки прогресивного процесу, який потребує часу, уваги та підтримки.

Водночас новинне виробництво повинно усвідомлювати свою участь у соціальних процесах і активніше працювати задля сприяння соціальній мобільності покоління 60+. Редакційної уваги заслуговує питання використання гендерно толерантної лексики та фемінітивів.

 

На підставі здійснених гендерних моніторингів представництвом Національної ради у Чернівецькій області підготовано інфографіку «Гендерний баланс у новинах буковинських телеканалів: тенденції у вересні 2023». Інфографіку можна переглянути на фейсбук-сторінці представниці Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Любові Нечипорук.

 

Нещодавно Методологію гендерного моніторингу каналів телебачення України доповнено розділом «Гендерні ролі та військова сфера». Тож надалі медіарегулятор при проведенні моніторингів медіа використовуватиме оновлений документ і звертатиме конструктивну увагу на аспекти гендера і війни.

 

 

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook