Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

23 лютого 2022
Олексій Гайдай: Ми не допустимо, щоб люди лишилися незахищеними

Про захисні споруди, систему оповіщення та дії населення у випадку надзвичайних ситуацій військового характеру розповів Олексій Гайдай, начальник управління цивільного захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, у програмі «Після новин» на телеканалі «Чернівецький промінь»


Скільки придатних, надійних сховищ, укриттів ми маємо на території області? Що робити мешканцям у випадку надзвичайної ситуації військового характеру?
Система цивільного захисту зародилася не зараз, як спадок від Радянського Союзу ми отримали частину служб цивільного захисту, захисних споруд, частину нормативних документів. За часів незалежності України відбулися зміни в законодавстві, були прийняті нові нормативні акти, зокрема Кодекс цивільного захисту України, удосконалено законодавство. На обліку в органах виконавчої влади знаходяться і ті захисні споруди, які були зареєстровані ще у 70-80-х роках.


Хочу пояснити мешканцям Буковини, що облік захисних споруд здійснює безпосередньо орган виконавчої влади – обласна державна адміністрація, а самі споруди є як державної форми власності, комунальної, так і приватної. Зокрема у період, коли підприємства були приватизовані, частина захисних споруд також перейшла у приватну форму власності. Але це не говорить про те, що приватний підприємець або приватна особа не дасть дозволу на укриття. Люди свідомі, всі розуміють ситуацію, усвідомлюють необхідність допомагати один одному.


На сайті Чернівецької обласної державної адміністрації розміщена інтерактивна карта місцезнаходження саме цих захисних споруд, з кожним днем її перегляди значно збільшуються, ми бачимо, як громадяни цікавляться питанням укриття. Додатково хочемо сказати, що нам не треба розраховувати виключно на ці зареєстровані із часів Радянського Союзу захисні споруди – ми можемо укриватися, і законодавством це передбачено, в більш простих укриттях: підземних паркінгах, інших підземних просторах, підвальних приміщеннях, приміщеннях підприємств, установ, організацій. Будуються нові заклади освіти, культури, де завжди є підземний простір. Для того, щоб поставити його на облік як захисну споруду, необхідно пройти відповідні процедури, але це не говорить про те, що воно не може використовуватися як укриття.


У сховищах,  які у нас на обліку згідно з інтерактивною картою, укриваються працівники підприємств, закладів, які залишаються діяти в особливий період, медичні працівники, важкохворі тощо. Для громадян передбачено будь-які інші підземні простори – це повинні знати всі. Також ми повинні розуміти, що в користуванні цими приміщеннями не повинно бути перешкод. Ми повинні бути свідомі того, що потрібно надати один одному допомогу, дозволяти використовувати своє приміщення, комунальне, державне для укриття громадян, бо найважливіша цінність – це життя


Що із системою оповіщення? В який спосіб відбуватиметься інформування населення про виникнення надзвичайної ситуації?
Ви знаєте, що у випадку надзвичайної ситуації лунають сирени, так ми можемо здійснити оповіщення населення, але ми не застосовуємо цей спосіб настільки активно. Є засоби масової інформації, і тут я зазначу, що ми повинні спиратися виключно на інформацію з офіційних джерел, перевірену – ту, яка приходить від органів державної влади та органів місцевого самоврядування.


Чи напоготові система життєзабезпечення, життєдіяльності області?
Ми аналізували питання життєзабезпечення, питання постачання продуктів харчування, постачання медичних закладів медикаментами. Ми знаємо, яким чином будемо реагувати на ту чи іншу категорію викликів – чи то надзвичайна ситуація, чи то подія військового характеру.
Система цивільного захисту працює не перший рік, у нас є спеціалізовані служби цивільного захисту: медична, протипожежна, інженерна, технічна служби, служба охорони правопорядку. У випадку надзвичайної події техногенного або військового характеру ці всі служби переходять у режим підвищеної готовності або повної готовності і починають  роботу. Перевірка цих спеціалізованих служб почалася уже давно, і ми вже від 2014 року приведені в режим підвищеної готовності.


Готовність комунальних закладів залежить від керівника, який наділений повноваженнями у сфері цивільного захисту. У нього є, відповідно, план реагування на кожний суб’єкт господарювання, план цивільного захисту, план переходу, є відповідальний працівник з цивільного захисту. Ми наголошуємо, що на даному етапі ці люди повинні найбільш енергійно працювати, максимально проявити себе, максимально налагодити всі зв’язки, всі свої внутрішні системи оповіщення.
Візьмемо колектив зі ста людей, для прикладу – орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування: надходить інформація про надзвичайну ситуацію або подію іншого характеру, керівник інформує заступників, які здійснюють інформування далі – вниз по вертикалі або по горизонталі. У кожному структурному підрозділі на випадок відсутності зв’язку розроблено схему оповіщення пішого порядку – від людини до людини. Радимо всім прислухатися, зробити аналогічним чином – це дієвий механізм і на екстрений випадок всі люди знають, як діяти. 


Зімпровізуємо ситуацію: лунають сирени. Що робити людям, цивільному населенню, аби не панікувати?
Відповідь є простою: всі громадяни повинні увімкнути засоби масової інформації: радіоприймач, телевізор і почути прямий ефір від керівників органів влади, які мають оповістити про подію, яка має місце – військового характеру, чи техногенну надзвичайну ситуацію, і діяти відповідно до вказівок.


Чи тривають наразі навчання з цивільного захисту?
З цивільного захисту у нас проводиться дуже багато навчань. З 2014 року щороку ми маємо комплексне навчання в рамках усієї області, кожна райдержадміністрація проводить його кожні три роки згідно з нормативними документами, керівником штабу є заступник голови облдержадміністрації або голова облдержадміністрації. Ми виїжджаємо в район, даємо ввідну, збирається відповідна комісія, відбувається збір, оповіщення, реагування, фільмування, документування. Є група посередників, яка спостерігає, аналізує за напрямками, в кінці кожного дня проводиться розбір і аналіз цієї ситуації: хто що не виконав, хто вчасно не доїхав, яким чином реагували, як доповіли тощо.


Органи місцевого самоврядування так само проводять навчання раз на три роки. Щороку відбуваються тренування на об’єктах: в школах, на об’єктах критичної інфраструктури, в медичних закладах, закладах культури, соціального захисту.
Так само тренування проводить не тільки цивільний захист, а й окремо правоохоронні органи, служба безпеки відповідно до своїх планів тренувань, державна служба з надзвичайних ситуацій по своїх напрямках. Крім того, нам окремо дають доручення по всіх видах надзвичайних ситуацій. Зараз маємо силами цивільного захисту провести в березні тренування на повеневу ситуацію, по підготовці до льодоходу, процедура та сама: сигнал, реагування, збір особового складу, праця всіх спеціалізованих служб, вчасний виїзд, доїзд, доповідь, розгортання сили засобів. Можливо, пересічним громадянам цього не видно, але ми ці тренування проводимо дуже часто. 


Що стосується керівників, то у нас є навчально-методичний центр з цивільного захисту, в якому теж відбувається навчання. Минулого року його пройшло 540 осіб, на цей рік заплановано навчання 537 осіб – мова йде про керівників комунальних установ, керівників органів виконавчої влади, закладів освіти тощо. Є три різні курси навчання: на 72 години, 48 та 12 годин. Навчання відбувається на безкоштовній основі. Всі керівники територіальних громад в минулому році отримали посвідчення про проходження навчання з цивільного захисту. На цей рік ми запланували навчання для секретарів.


Ми розуміємо, що для підтримання стабільності ситуації вкрай важливими є безперебійне енерго-, тепло-, водозабезпечення. Яка ситуація у цьому напрямку?
Як приклад наведу буревій у Хотинському районі, коли без освітлення залишилися всі населені пункти. Обласна та районна державні адміністрації вжили всіх заходів, аби все працювало у безперебійному режимі. Були якісь нарікання в районі? Заклади медицини, школи – всі працювали в режимі звичайної роботи, не дивлячись на те, що стихія завдала нам такого удару. Щодо медичних закладів, на які найбільше звертають увагу, то ми перевірили кожен медичний заклад, який працює на території Чернівецької області – всі мають кисневі станції, які забезпечуються альтернативними джерелами живлення, і якщо світло зникає, вони безпроблемно переходять на альтернативне джерело. Якби нас про це запитали років 4-5 назад, ми б сказали, що нам у цьому напрямку ще потрібно працювати. Зараз все налагоджено.


Якщо беремо для прикладу школу чи інший навчальний заклад, то у випадку, коли стається надзвичайна ситуація, ми можемо на один день змістити графік навчання дітей. Якщо ситуація військового характеру – це вже проблема, але необхідність у забезпеченні шкіл джерелами альтернативного живлення визначає вже самостійно керівник навчального закладу. Тобто такі об’єкти критичної інфраструктури як заклади охорони здоров’я, об’єкти, які забезпечують нормальні умови життєдіяльності населення Чернівецької області, повинні бути ними забезпечені і обладнані першочергово. У закладах, які можуть тимчасово припинити свою роботу і перекласти виконання своїх функцій на день-два, ми розглядаємо можливим варіант перенесення. Щодо готовності інженерних служб, комунальних, водопровідних – це все є обов’язком керівника суб’єкта господарювання. З питань цивільного захисту в нього є працівник, який повинен керівнику донести, чим вони не забезпечені і що потрібно на даний момент. Ми говоримо про це ще від 2014 року у кожному ефірі і кожного разу всім на цьому наголошуємо.


Ми дійсно вживаємо багато заходів для того, щоб не допустити надзвичайних ситуацій на території області. Керівництво обласної влади закликає зберігати спокій, люди повинні знати про те, що вони є захищеними, що в нас Збройні сили, є бійці Національної гвардії, є правоохоронні органи, Державна служба з надзвичайних ситуацій, є всі служби цивільного захисту, і ми не допустимо, щоб люди залишилися незахищеними.


За матеріалами відео: https://www.facebook.com/watch/349428988526260/252072423626887

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Олег Немчінов: Наразі держава виконує свої функції, державні органи працюють чітко й злагоджено Наталія Алюшина: Війна показала, що переважна більшість українських публічних службовців продемонстрували відданість державі Робота служби зайнятості в умовах військового стану Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб Олексій Гайдай: Ми не допустимо, щоб люди лишилися незахищеними Територіальна оборона: питання та відповіді Про виклики та перемоги 2021-го року: інтерв'ю з головою Вижницької РДА Михайлом Чорнеєм Голова НАДС Наталія Алюшина про реформу оплати праці державних службовців Павло Польовий: Цифрова компетентність державних службовців як основа процесів цифровізації сфери публічного управління Любов Нечипорук: Для підтримки місцевих мовників Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала проєкт обміну контентом Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Іларій Мінтянський: Діяльність Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Соціальна згуртованість у громадах Ірина Ткачук: Заклади освіти у місті Чернівці можуть отримати фінансову автономію Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Олексій Чернишов: Уряд підтримає власників житла, які безоплатно прихистили переселенців Громади області: дайджест за 7-12 березня 2022 р Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Валерій Романенко: Механізм фінансового забезпечення громад досі недосконалий Тарас Халавка: Розвиток партисипативної демократії у громадах області Дмитро Глобак: Організація системи освіти в територіальних громадах: досвід, проблеми, рішення Анатолій Круглашов "Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні" Світлана Олексійчук: Створення «Резиденції молоді» як новий рівень реалізації молодіжної політики Організація пожежної безпеки у територіальних громадах області Екотолока, спортивні змагання та фестиваль юшки - у територіальних громадах області відбулися заходи згуртування Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Євген Магда "Удар в спину: чому Санду та Спину грають проти України?" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook