Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

22 лютого 2022
Територіальна оборона: питання та відповіді

Єдність та згуртованість в протистоянні збройній агресії – запорука того, що ворог не наблизиться до наших домівок. На цьому наголошують у Чернівецькому обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки і закликають мешканців краю доєднуватися до лав територіальної оборони. Відповіді на найбільш поширені запитання надає пресслужба організації.

 

1. Хто може піти добровольцем у тероборону? Для цього потрібно збирати документи чи підписувати контракт?

До територіальної оборони можна долучитися, ставши військовослужбовцем місцевого підрозділу. Бригада територіальної оборони Чернівецької області на сьогодні продовжує укомплектування особовим складом – наразі сержантського та офіцерського складу віком до 57 та 55 років відповідно. Таким чином, буковинці мають нагоду проходити службу за місцем проживання та забезпечувати, в буквальному значенні, захист своєї домівки.


Військовослужбовцям надається стабільне грошове забезпечення: в середньому від 11000 грн. для рядового складу, 13000 грн. для сержантського та від 14000 грн. для офіцерського. До того ж, будь-який громадянин, який підписує контракт під час особливого періоду, матиме збережену зарплатню за основним місцем роботи або пенсію, якщо він пенсіонер.
Крім того, військовослужбовцям тероборони надається безоплатна кваліфікована лікарська допомога у військово-медичних закладах та пільгове санаторно-курортне лікування.

 

До територіальної оборони також залучаються сотні громадян, які укладають контракт в резерві, при цьому не залишаючи основного місця роботи. Резервіст ТрО знає, що коли його мобілізують у разі якоїсь загрози, він буде проходити службу в своєму батальйоні та захищати свій дім і свою родину.


Резервісти один або кілька разів на місяць залучаються до денних навчань, під час яких вони опановують володіння зброєю, проходять інженерну підготовку, вчаться надавати першу домедичну допомогу тощо. Окрім того, вони можуть викликатись раз на рік на навчальні збори тривалістю до двох тижнів, де у складі свого підрозділу проходять бойове злагодження та набувають навичок командної роботи.
Відтак, резервіст ТрО чітко знає свої обов’язки та порядок дій, як і де отримує закріплену за ним зброю для оборони свого села, міста та області у разі загрози.


За період зборів за резервістами зберігається середній заробіток за місцем роботи та щороку надаються виплати залежно від звання та терміну підготовки. Резервісти мають можливість підвищувати кваліфікацію за своєю військово-обліковою спеціальністю, здобувати нову, отримувати чергові військові звання.
Завдяки залученню сотень резервістів військові частини Сил ТрО, ядро яких складають військовослужбовці, здатні швидко розгорнутися до штату особливого періоду та забезпечити потужний захист свого краю.


І перший, і другий варіант залучення до ТрО відбувається відповідно до встановленого  порядку через обласні та районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.


Для цього потрібно:
• звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з військово-обліковим документом;
• пройти співбесіду з інструктором та представником підрозділу територіальної оборони;
• пройти військово-медичну комісію та зібрати документи (копії паспорта, ідентифікаційного коду, характеристики, довідку про склад сім'ї, довідку про несудимість).

 

2. Які зобов’язання має людина, яка входить в тероборону?

Якщо це військовослужбовець (як згадано вище), то він має обов’язки як будь-який військовослужбовець. Зокрема це підготовка та навчання осіб, які укладуть контракт про службу в резерві ТрО. Обов’язок резервіста ТрО – брати участь в зборах, вдосконалювати знання і навички, бути готовим та знати як діяти у складі свого підрозділу за будь-яких обставин.

 

3. Може член ТрО носити зброю? Її видають? Скільки зброї на людей?
Сили територіальної оборони будуть мати індивідуальну штатну зброю, як звичайні військовослужбовці. Вона зберігатиметься у спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної дислокації.

 

4. Чим відрізняються кадри від резерву?
Військовослужбовці ТрО забезпечують готовність підрозділу при потребі розгорнутись до штату воєнного часу – швидко закомплектуватися резервом ТрО і привести себе в готовність до виконання завдань.
Для одних це основна діяльність, для інших – паралельна з основною. Резервіст  знає, як і  в складі якого підрозділу він діятиме, знає свого командира, а також який об’єкт він охороняє чи який захід він проводить, як і де отримує зброю.

 

5. Які функції тероборони?
Згідно із Законом «Про основи національного спротиву», у Сил ТРО 12 завдань – від охорони і оборони важливих об’єктів і комунікацій, критично важливих об’єктів інфраструктури, до участі в боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора.
1. Своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України.
2. Участь у посиленні охорони та захисті державного кордону.
3. Участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій.
4. Участь у підготовці громадян України до національного спротиву.
5. Участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління.
6. Участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об’єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення.
7. Забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування.
8. Участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій.
9. Участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах.
10. Участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях.
11. Участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.
12. Участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника).


6. Скільки людей вступило до лав тероборони краю? Скільки серед них жінок?
 В Чернівецькій області військові частини Сил територіальної оборони укомплектовані більш як на 70%, частина охочих перебуває у процесі оформлення документів та проходження медогляду. На жаль, частині кандидатів відмовлено у зв’язку зі станом здоров’я. Жінок близько 15 відсотків.

 

7. Які категорії людей найактивніші?
Найбільш активно долучаються жителі Чернівецького району та міста. Серед них значна частина тих, хто брав участь у бойових діях.

 

8. Якщо ти є членом  тероборони, чи можуть мобілізувати в район ООС?
Військовослужбовці та резервісти тероборони у разі повномасштабного наступу ворога виконуватимуть завдання в межах області. Відрядження в район проведення ООС можуть відбуватись лише за власним бажанням.
 
9. Хто командує батальйонами тероборони?
Сили територіальної оборони складаються з 25 бригад територіальної оборони, де в штаті мирного часу перебуває 10 тисяч осіб. Як і в кожній області, в Чернівецькій області сформована бригада, якою керує командир бригади, а у її складі 4 батальйони, якими керують командири батальйонів.

 

Більш детальну інформацію можна отримати, звернувшись за телефоном:

(0372) 525 561,

 

Матеріали надано пресслужбою Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олег Немчінов: Наразі держава виконує свої функції, державні органи працюють чітко й злагоджено Наталія Алюшина: Війна показала, що переважна більшість українських публічних службовців продемонстрували відданість державі Робота служби зайнятості в умовах військового стану Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб Олексій Гайдай: Ми не допустимо, щоб люди лишилися незахищеними Територіальна оборона: питання та відповіді Про виклики та перемоги 2021-го року: інтерв'ю з головою Вижницької РДА Михайлом Чорнеєм Голова НАДС Наталія Алюшина про реформу оплати праці державних службовців Павло Польовий: Цифрова компетентність державних службовців як основа процесів цифровізації сфери публічного управління Любов Нечипорук: Для підтримки місцевих мовників Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала проєкт обміну контентом Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Іларій Мінтянський: Діяльність Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Олексій Чернишов: Уряд підтримає власників житла, які безоплатно прихистили переселенців Громади області: дайджест за 7-12 березня 2022 р Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Валерій Романенко: Механізм фінансового забезпечення громад досі недосконалий Тарас Халавка: Розвиток партисипативної демократії у громадах області Дмитро Глобак: Організація системи освіти в територіальних громадах: досвід, проблеми, рішення Анатолій Круглашов "Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні" Світлана Олексійчук: Створення «Резиденції молоді» як новий рівень реалізації молодіжної політики Організація пожежної безпеки у територіальних громадах області Екотолока, спортивні змагання та фестиваль юшки - у територіальних громадах області відбулися заходи згуртування Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Євген Магда "Удар в спину: чому Санду та Спину грають проти України?" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook