Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

18 червня 2021
Мирослава Ткачук: Головне про патронат

Ткачук Мирослава, начальник відділу підвищення кваліфікації професійних компетенцій працівників надавачів соціальних послуг Чернівецького обласного центру соціальних служб

 

Одним із державних пріоритетів на найближчі роки є реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Головне завдання реформи – попередити потрапляння дітей в інтернатні заклади, а також створити всі умови, щоб діти із закладів могли повернутися в родину.


В серпні 2017 року Урядом України схвалено Національну Стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки, в якій переглянуто пріоритети державної політики у сфері охорони дитинства, підтримку сім’ї, створення умов для виховання та розвитку дітей у сім’ї, або середовищі, максимально наближеному до сімейного.  Даний документ має конкретні очікувані результати:
- щорічне зменшення на 10% (починаючи з 1 січня 2018р.) кількості дітей, які виховуються в закладах інституційного догляду та виховання дітей;
- щорічне скорочення на 10% (починаючи з 2019р.) кількості закладів інституційного догляду та виховання дітей (крім спеціальних шкіл-інтернатів і навчально-реабілітаційних центрів), на 5% спеціальних шкіл-інтернатів та навчально-реабілітаційних центрів;
- припинення з 2020 року влаштування дітей віком до трьох років до закладів інституційного догляду та виховання дітей;
- надання неурядовими організаціями (починаючи з 2026 року) на замовлення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування  не менше 50% соціальних послуг дітям і сім’ям з дітьми;
- забезпечення у кожній територіальній громаді дітям та сім’ям з дітьми доступу до послуг відповідно до їх потреб. 
Тому запровадження патронату в Україні та розвиток мережі патронатних сімей на сьогодні є одними з пріоритетних кроків деінституалізації.
Патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин(Сімейний Кодекс України, ст. 252).


Потребують послуги патронту діти, які потрапили в складні життєві обставини та за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім‘ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них, в тому числі:
- новонароджені діти, від яких відмовились батьки;
- підкинуті, безпритульні діти;
- діти з сімей, в яких існує загроза їх життю та здоров‘ю;
- діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;
- діти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, пропали безвісті.
Одночасно до сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані тільки діти, які є між собою рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї (Сімейний кодекс України, ст. 252).

 

Основними підставами для прийняття органом опіки та піклування рішення про тимчасове влаштування дитини під патронат можуть бути:
- загроза життю та здоров’ю дитини;
- ухиляння батьків від виконання батьківських обов’язків;
- виявлення покинутої чи знайденої дитини;
- заява батьків, законних представників у зв’язку зі складними життєвими   обставинами;
- тимчасова неможливість виконувати обов’язки з догляду та виховання дитини через станом здоров’я батьків, законного представника дитини.
За потреби вжиття негайних дій щодо термінового влаштування дитина може бути передана до сім’ї патронатного вихователя за наказом служби у справах дітей та згідно з актом прийому-передачі дитини.


Переваги запровадження послуги патронату над дитиною:
- дитина залишається проживати у своїй громаді, максимально наближено до родини, свого соціального оточення та спеціалістів, які надають підтримку її батькам;
- на період вирішення проблем дитина тимчасово «в гостях» в професійній патронатній сім’ї, за її життя і здоров’я відповідає патронатний вихователь;
- створені належні умови для освіти, розвитку, якісної соціально-психологічної реабілітації дитини;
- біологічна сім’я під супроводом соціального працівника, спеціаліста ЦСССДМ, фахівця з соціальної роботи в т.ч. в ОТГ;
- біологічна родина має можливість спілкуватись з дитиною під час її перебування під патронатом;
- системний моніторинг можливості повернення дитини до батьків, або пошук для дитини нової сім’ї;
- оптимальний час для прийняття найкращого для дитини рішення, яке максимально відповідає її потребам (протягом 3-х, максимум 6 міс.);
- можливість раннього втручання в сім’ю, яка перебуває в складних життєвих обставинах та запобігання недогляду дитини, жорстокого ставлення до неї, запобігання потрапляння дитини в інтернатні заклади та ЦСПР(центри соціально - психологічної реабілітації);
- громада не витрачає кошти на утримання дитини в інтернаті, ЦСПРі, чи притулку;
- можливість громади самій визначати потребу у розвитку послуги патронату та організовувати пошук та якісний відбір кандидатів у патронатні вихователі.
Патронатний вихователь – це спеціаліст, який пройшов навчання за спеціальною програмою та на договірній основі здійснює догляд, виховання, забезпечує реабілітацію тимчасово влаштованих  в його сім’ю дітей, несе відповідальність за їх життя та здоров’я в період надання цим дітям послуги патронату, допомагає дитині та її сім’ї у подоланні складних життєвих обставин.


Патронатним вихователем може бути особа, яка:
- готова прийняти будь яку вразливу дитину у свою сім’ю та надати підтримку її батькам;
- має житло, яке дозволяє тимчасово розмістити дітей, які потребують захисту;
- має позитивний досвід виховання власних дітей, усвідомлює цінність для дитини сімейних стосунків;
- має підтримку всіх членів своєї родини і сім'я кандидата мотивована допомагати йому в процесі надання послуг;
- готова до співпраці зі спеціалістами, біологічними батьками дитини та власне з дитиною в процесі пошуку рішень, які відповідають найкращим її інтересам;
- готова пройти навчання за програмою підготовки кандидатів у патронатні вихователі.


Фінансування послуги патронату – за рахунок державного бюджету складається з:
1. Соціальної допомоги на утримання влаштованої під патронат дитини в розмірі 2,5 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на місяць:
2. Грошового забезпечення за надану патронатним вихователем послугу в розмірі 5-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб:
Однак, при влаштуванні 2-х і більше дітей, дітей віком до 1 року, неповнолітньої вагітної, дитини з ВІЛ, грошове забезпечення збільшується на 10% за кожну дитину та категорію, але сумарно не перевищує 50%
3. Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя.

 


Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Олена Боднар: У Чернівецькій області триває комплекс заходів зі збереження об’єктів культурної спадщини Ірина Верещук: Чернівецька область є прикладом для формування ветеранської політики Максим Ярмистий: Стратегічні напрями реформування державного управління: на шляху до якісної моделі управління (нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України за 2017-2024 роки) Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Сірет: Залучення інвестицій ЄС для місцевого розвитку Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Сергій Швидюк: Жодна країна не проходила адаптацію до європейських вимог на фоні війни Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook