Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

24 червня 2019 о 09:30
Реформа охорони здоров’я здійснюється відразу в декількох стратегічних напрямках

Оксана Андрієць - директор Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації, доктор медичних наук, професор

 

Згідно з Концепцією реформування фінансування системи охорони здоров’я, зміни в медичній галузі відбуваються відразу в декількох напрямках. Міжнародний досвід, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, а також дослідження специфіки використовуваної сьогодні моделі системи охорони здоров’я України свідчать, що єдиним способом забезпечити якісний медичний захист без фінансового стресу для громадян є перехід до фінансування медицини за страховим принципом.


Для запровадження в Україні пропонується модель державного солідарного медичного страхування, яка враховує кращі сучасні практики та досвід трансформації систем охорони здоров’я у світі, зокрема у Центральній та Східній Європі. На сьогодні в Україні, зокрема і в Чернівецькій області, вже здійснено низку заходів щодо трансформації системи охорони здоров’я. З основними результатами реформи та перспективними напрямками впровадження змін можна ознайомитись далі. 


37 медзакладів первинної ланки та 5 вторинної стали комунальними некомерційними підприємствами


На виконання Закону України від 06.04.2017 №2002-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я», у ході впровадження змін в охорону здоров’я, насамперед, реформування системи фінансування медичної галузі, комунальні лікувально-профілактичні заклади Чернівецької області поступово трансформуються в комунальні некомерційні підприємства. Даний перехід необхідний для подальшої співпраці з Національною службою здоров’я України в плані оплати медичних послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».


У Чернівецькій області вже 37 закладів первинної ланки реорганізовані в комунальні некомерційні підприємства. Серед них 16 центрів первинної медико–санітарної допомоги, 14 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини та 7 закладів охорони здоров’я м. Чернівці.


Усі ці установи входять у структуру спроможної мережі закладів – надавачів первинної медичної допомоги області. Спроможна мережа надання первинної медичної допомоги  – це організаційно-інтегрована сукупність надавачів первинної медичної допомоги, здатних забезпечувати надання якісної, комплексної, безперервної і орієнтованої на пацієнта ПМД, відповідно до соціально-демографічних характеристик населення та особливостей його розселення на відповідній території планування.


Торік в області була сформована орієнтовна спроможна мережа надавачів ПМД, однак продовжується  адмінреформа, у зв’язку з чим формуються нові об’єднані територіальні громади, до складу яких входять й медичні заклади. Відповідно, існуюча спроможна мережа ПМД потребує перегляду. Зараз фахівці Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА збирають інформацію щодо доцільності й необхідність внесення того чи іншого медзакладу у структуру ПМД.


Крім того, в комунальні некомерційні підприємства вже реорганізовані 5 медичних установи вторинного рівня – Новоселицька ЦРЛ, Хотинська ЦРЛ, Глибоцька ЦРЛ, Кіцманська ЦРЛ та Сторожинецька ЦРЛ. Решта шість центральних районних лікарень області завершують процес перетворення.


66% буковинців вже обрали свого лікаря


Відповідно до реформування системи охорони здоров’я в Чернівецькій області, продовжується Національна кампанія «Обери свого лікаря». Від старту підписання декларацій з ліками первинної ланки в Чернівецькій області, станом на 18.02.2019 року, свого лікаря вже обрали 66% мешканців, що в абсолютних числах складає 595 575 осіб.


При цьому, в електронній системі охорони здоров’я e-Health зареєстровано 98,5% лікарів первинної медичної допомоги області – терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів. В абсолютних числах – 668  осіб.


Кількість закладів підключених до електронної системи охорони здоров’я становить 51, що складає 87,7% від загальної кількості. 


Забезпечення закладів охорони здоров’я Чернівецької області доступом до мережі інтернет складає 100%, а комп’ютерною технікою для функціонування електронної системи охорони здоров’я  e-Health – 95%.


Наразі підписання декларацій з лікарями первинної ланки надання медичної допомоги триває.


На первинній ланці «гроші пішли за пацієнтом»


У зв’язку зі зміною принципу фінансування, заклади первинної медичної допомоги почали отримувати фінансування не за територіальним принципом, а за пацієнтів, яких дійсно обслуговують.


Оплата послуг здійснюється через Національну службу здоров’я України - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Медичні установи, трансформовані в комунальні некомерційні підприємства, укладають угоди з НСЗУ і отримують фінансування за конкретно надані послуги. 


У Чернівецькій області угоду з Національною службою здоров’я України підписали усі заклади ПМД, які перейшли в комунальні некомерційні підприємства. У цілому 37 закладів охорони здоров’я: із них 11 районних центрів первинної медико-санітарної допомоги, 5 центрів первинної медико-санітарної допомоги об’єднаних територіальних громад, 7 закладів охорони здоров’я у м. Чернівці та 14 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини ОТГ.


У Чернівецькій області, заклади ПМД вже відчули зміни у фінансуванні, оскільки отримали більше коштів. Наприклад, лікарям структурних підрозділів Кіцманського центру ПМСД, котрі підписали 1800 і більше декларацій з пацієнтами, за січень нинішнього року було нараховано майже 19 тисяч гривень заробітної плати. 


На Буковині збудують дев’ять нових сучасних амбулаторій


Відповідно до Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», ініційованого Президентом України, у Чернівецькій області, триває розбудова сільської медицини. Так, постановою КМУ на модернізацію закладів охорони здоров’я Чернівецької області за рахунок субвенції з Державного бюджету місцевому бюджету передбачено  фінансування у загальній сумі 197, 2 млн. грн.


Наказом від 26.07.2018 №187 Мінрегіону (зі змінами) затверджено 9 об’єктів будівництва закладів охорони здоров’я на умовах 10% співфінансування, що у загальній сумі складає 48, млн. грн. Наразі розглядається можливість будівництва ще декількох амбулаторій. 


Крім того, Наказом Мінрегіону від 29.11.2018 №326 затверджено придбання 9 автомобілів для новозбудованих амбулаторій, на що передбачено 4, 5 млн. грн.


Також визначений перелік закладів охорони здоров’я у сільській місцевості, які пропонується дооснастити обладнанням для телемедицини. Загалом передбачається, що комплекти телемедичного обладнання отримають 57 закладів ПМД на загальну суму в 11, 4 млн. грн.


Телемедицина – це напрямок медицини, який передбачає здійснення дистанційної консультації лікаря лікарем вузького профілю завдяки використанню відповідних телемедичних комунікаційних технологій.


Наразі в області вже складений і затверджений Наказом Департаменту ОЗ список лікарів-консультантів в онлайн-режимі на вторинному рівні. Це фахівці з кардіології, пульмонології, ендокринології та дерматовенерології. Заплановано, що за онлайн-консультування вузькоспеціалізованим фахівцям даних напрямків НСЗУ нараховуватиме виплати у рамках реалізації програми «Безкоштовна діагностика».


З липня 2019 року впроваджують програму «Безкоштовна діагностика»


Заплановано, що з липня 2019 року в Україні запрацює програма «Безкоштовна діагностика». Вона полягає в тому, що Національна служба здоров’я України оплатить чіткий перелік діагностичних і лікувальних послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». В цілому, передбачається оплата 54 діагностичних та лікувальних послуг за направленням сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Можна буде безоплатно пройти обстеження на поширені хвороби внутрішніх органів, серця, легенів та найбільш розповсюджених видів онкології у чоловіків і жінок. Усі витрати та вартість послуг покриє НСЗУ. На реалізацію даної програми у Держбюджеті заплановано 2,5 млрд грн. «Безкоштовну діагностику» зможуть надавати як комунальні, так і приватні діагностичні центри, які укладуть договір з Національною службою здоров’я. Пацієнт сам обере, у який медзаклад звертатися.
Програмою передбачені такі медичні послуги: мамографія і 5 видів рентгену  (грудної клітки, суглобів, хребта, кісток і приносових пазух); ехокардіографія, моніторинг ЕКГ і 2 види тесту для визначення патологій серцево-судинної системи; 6 видів УЗД (шлунково-кишкового тракту, нирок, сечового міхура, артерій ніг, щитовидної та молочних залоз); 4 види біопсії під контролем УЗД (щитовидної залози, лімфатичних вузлів, молочних та передміхурової залоз); видалення новоутворень (м’яких тканин і шкіри, у носі, гортані, вухах); ендоскопічні дослідження і операції одного дня (стравоходу, шлунка, дванадцятипалої і товстої кишки, сечового міхура, трахеї і бронхів).


Направлення на «Безкоштовну діагностику» — електронне, лікар зможе його оформити тільки через електронну систему охорони здоров’я.


Формування госпітальних округів покликане створити ефективну та доступну мережу системи охорони здоров’я


Госпітальний округ — територіальне об’єднання закладів охорони здоров’я в одну мережу за принципом доступності, густоти та кількості населення, наявності готових лікувальних закладів, усталених шляхів доставки пацієнтів та дорожнього сполучення.


Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 411-р «Про затвердження складу госпітальних округів Чернівецької області» на Буковині визначено 3 округи: Західний (Сторожинецький, Вижницький, Путильський  райони), Центральний (м.Чернівці, Заставнівський, Глибоцький, Герцаївський, Кіцманський райони), Східний (Новоселицький, Хотинський, Кельменецький, Сокирянський райони та м. Новодністровськ).


Формування госпітальних округів покликане створити ефективну та доступну мережу системи охорони здоров’я. З одного боку гарантувати пацієнтам своєчасність доступу до спеціалізованої медичної допомоги, а з іншого – забезпечити максимально можливу якість медичної допомоги за умови раціонального використання бюджетних коштів. Центр того чи іншого госпітального округу визначає госпітальна рада на основі розробленого Перспективного плану розвитку округу і затверджує Кабмін.


Після створення в області госпітальних округів, було видано Розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 10.05.2017 № 333-р «Про створення Госпітальних рад». Відтак, наразі в області створені госпітальні ради Західного та Східного округів. У Центральному госпітальному окрузі триває процес уточнення відповідних кандидатів. Членами госпітальної ради є представники міст обласного значення, районів, ОТГ, делеговані для роботи у складі госпітальної ради рішенням відповідних місцевих рад.


Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2017 року № 165 «Про затвердження Примірного положення про госпітальний округ», госпітальна рада є дорадчим органом, створеним учасниками госпітального округу для визначення проблемних питань, координації дій, розробки пропозицій та рекомендацій щодо реалізації на рівні госпітального округу державної політики у сфері охорони здоров’я, а також щодо організації та фінансування медичної допомоги в госпітальному окрузі. До повноважень госпітальної ради належать вироблення пропозицій для їх затвердження учасниками госпітального округу.


Торік програму «Доступні ліки» у Чернівецькій області реалізовано на 100%


Другий рік поспіль в Україні за ініціативи Уряду працювала програма реімбурсації вартості медикаментів «Доступні ліки». Це – урядова програма, яка дає можливість забезпечити кожного громадянина України необхідними лікарськими засобами, які покращать якість його життя, зможуть запобігти виникненню ускладнень та передчасної смерті. Програма «Доступні ліки» дозволяє кожному українцю отримати безкоштовно або з незначною доплатою ліки за трьома категоріями - серцево-судинні захворювання, бронхіальна астма та цукровий діабет 2 типу.


На реалізацію даної програми у 2018 році для Чернівецької області було скеровано понад 23 мільйони гривень. Протягом 2018 року усі кошти були використані, а програму реалізовано на 100%. Загалом відшкодовано більше 331 тисячі рецептів. Ліки за програмою отримали понад 208 тисяч осіб.


Цьогоріч робота програми продовжується. Нещодавно МОЗ України затвердило новий перелік препаратів програми “Доступні ліки”. До оновленого реєстру увійшло 258 препаратів, з них 64 є безоплатними для пацієнтів, інші – з невеликою доплатою. Найдешевший препарат, що на 100% відшкодовує держава, коштує 4,76 грн, найдорожчий – 898,22 грн.


З 1 квітня 2019 року дана програма переходить в адміністрування Національної служби здоров’я України, а рецепти будуть виключно електронними.


Сучасні кардіохірургічні операції стали більш доступними для буковинців, а смертність від інфаркту знизилась на 10%


Ще одним важливим напрямком реформування є Урядова програма «Рятуємо серця України», відповідно до якої в Україні здійснюється розбудова мережі реперфузійних центрів – національного стандарту лікування гострих коронарних синдромів, торік у вересні на Буковині запрацювала сучасна інтервенційна ангіографічна система японського виробництва. Ангіограф був придбаний на умовах співфінансування за кошти Державного та обласного бюджетів. Його вартість разом із ремонтними роботами у відділеннях інтенсивної терапії та гострої коронарної недостатності з блоком інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії склала понад 30 млн. грн. Аналогічне обладнання широко використовується в провідних клініках країн Європи.


Дане обладнання дозволило забезпечити сучасне надання медичної допомоги при інфаркті міокарда, зокрема здійснювати стентування, та сприяло налагодженню роботи реперфузійної мережі в Чернівецькій області. Регіональна реперфузійна мережа є золотим стандартом в лікуванні гострих коронарних синдромів, а відтак, стратегічним напрямком в боротьбі з серцево-судинними захворюваннями, котрі очолюють структуру причин смертності в Україні.


Відтак, високоспеціалізована кардіохірургічна допомога стала більш доступною для буковинців. При цьому, для хворих з гострим інфарктом міокарда передбачено використанням розхідних матеріалів та медикаментів, отриманих за Державною програмою МОЗ України та Регіональною програмою «Зупинимо інфаркт».


З моменту запуску ангіографа та старту роботи відділення інтервенційної кардіології і реперфузійної терапії станом на 13.02.2019 року в центрі було здійснено 402 оперативних та інтервенційних втручання, з яких: 101 – ургентне стентування коронарних артерій при гострому інфаркті міокарда; 51 – встановлення штучних водіїв ритму; 68 –  планових стентувань коронарних артерій; 182 – планові коронаровентрикулографії.


Завдяки таким суттєвим крокам, зробленим в розвитку кардіологічної служби Буковини, тільки за короткий період роботи ангіографа у 2018 році вдалось вперше за останні роки значно зменшити рівень смертності від інфаркту міокарда в області, загалом на 10%.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Соціальна підтримка учасників АТО/ООС, Захисників і Захисниць та членів їх сімей у 2023 році Наталія Алюшина: Реформи оплати праці на державній службі Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Особливості захисту населення у випадку радіаційного ураження. Нормативно-правова база в сфері радіаційної безпеки Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook