Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

13 липня 2018 о 11:23
Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому

Ярмистий Микола Васильович - директор Чернівецького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації, кандидат наук з державного управління.

 

100 років державної служби - це подія, яка в першу чергу потребує осмислення історичних подій та оцінки сучасного стану розвитку системи державної служби в Україні. Нагадаю, що з проголошенням Української держави, 29 квітня 1918 року, розпочався процес розбудови системи державної служби. 14 червня 1918 р. створено Державну канцелярію Української Держави.

 

Зокрема, забезпечення та проведення державної політики з питань державної служби здійснював департамент загальних справ Державної канцелярії. Напрямками його діяльності було: оформлення та оголошення наказів про призначення на посаду, ведення службово-посадових реєстрів, ведення формулярних списків державних службовців центральних і місцевих державних установ, ведення реєстру всіх державних органів з обов'язковим розписом компетенції та повноважень, затверджених у їх статутах (положеннях у сучасному трактуванні). На виконання рішення Малої Ради Міністрів для впорядковування штатної структури та уніфікації Гетьман П.Скоропадський 25 червня 1918 р. підписав за поданням Ради Міністрів Закон «Про нормальний розпис, утримання службовців в центральних урядових установах цивільних відомств». Усі державні службовці поділялись на класи за посадою (7 класів) і пенсійним забезпеченням.


Документи того періоду цікаві тим, що 100 років тому, як до речі і сьогодні, важливими вимогами до державних службовців стали законність, вірність державній справі, патріотизм. Так, відповідно до закону від 24 липня 1918 р. "Про порядок призначення осіб на урядову службу" та Розпорядку №45 Державного секретаря внутрішніх справ ЗУНР «Вимоги до прийняття на державну службу», який вийшов в 1919 році (18 березня) обов’язковими умовами вступу на державну службу були: громадянство української республіки, володіння українською мовою в слові і письмі, бездоганна поведінка. Зміст бездоганної поведінки лаконічно викладений в обітниці - присязі - державного службовця (1918 році 30 травня): «Урочисто обіцяю вірно служити Державі Українській, визнавати її державну владу, виконувати її закони і всіма силами охороняти її інтереси і добробут». ("Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов’язки".) Закон про громадянство Української Держави також містив статтю, яка вказувала на обов’язок державного службовця «дбати усіма силами про добро Української Держави, не жалкуючи для неї навіть свого життя».


При прийомі на державну службу велике значення мали професійні якості службовців. Так старші фахівці та фахівці у вищих та центральних органах державної влади Української Держави 1918 р., були тією аналітичною групою, яка розробляла законопроекти та внутрішньонормативні документи міністерств та відомств. Урядовці з особливих доручень теж мали високий статус, на них було покладено здійснення ревізійних та контролюючих функцій щодо територіальних підрозділів міністерств. Так само і канцелярські урядовці, які були найнижчою та найбільш численною ланкою в центральному апараті і виконували всю повсякденну роботу, повинні були володіти високими професійними якостями. Високопрофесійні кадри є основою системи державної служби. Пройде ще 100 років, а питання забезпечення органів влади кадрами високої кваліфікації, які будуть працювати в умовах нових суспільних викликів,  буде і надалі актуальним.


Повертаючись з минулого до наших часів варто зауважити, що перед державними службовцями постають нові завдання, які пов’язані з формуванням нової управлінської системи, а саме - системи публічного управління. Нова модель публічного управління трактується науковцями як «нове суспільне управління», як «належне врядування», «глобальне врядування», «новий публічний менеджмент», або як «новий державний менеджмент».


Сучасна система управління державними справами у багатьох європейських державах характеризується процесом трансформації і переходу державного управління до моделі публічного управління. Сутність такої трансформації полягає в тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування змушені підвищувати свою управлінську ефективність шляхом перерозподілу владних повноважень та застосовуючи нові форми і методи співпраці з інститутами місцевої демократії. Суспільні ініціативи щодо розгляду та вирішення певних проблем потребують консолідації управлінських зусиль не тільки зі сторони органів влади, але й зі сторони громадськості. В цілому публічне управління передбачає взаємодію державних органів влади, представників інститутів громадянського суспільства та різних соціальних груп у вирішенні суспільної проблеми.


Очевидно, що в умовах формування системи публічного управління до державних службовців висуваються нові професійно-кваліфікаційні вимоги, основою яких є комунікативна взаємодія. Службовці системи публічного управління відповідно до напрямів комунікативної взаємодії повинні:


– знати нормативно-правове забезпечення взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства;


– знати форми, методи, принципи та механізми комунікативної взаємодії; регіональні та локальні моделі комунікативної взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства;


– застосовувати засоби якісної взаємодії із ЗМІ, включаючи питання підготовки прес-релізів, повідомлень, промов, публічних виступів тощо;


– уміти планувати  та організовувати публічні заходи; організовувати ділові зустрічі, наради, зібрання;


– володіти технологією та мистецтвом публічного виступу, володіти технікою мовлення, знати мовленнєвий етикет і вміло його використовувати;


– уміти організовувати процес спілкування та управляти ним, застосовуючи різні комунікативні прийоми;


– знати діловий етикет і вміти його використовувати;


– застосовувати форми і методи моніторингу, аналізу, готувати інформаційні та аналітичні матеріали; розробляти нормативні документи, концептуальні та цільові програми;


– організовувати масові та публічні заходи у різних сферах діяльності відповідно до визначених стратегій, концепцій та програм;


– вирішувати питання кризових і конфліктних ситуацій, використовувати аргументи щодо  зниження рівня напруги в процесі комунікації, запобігати конфліктним ситуаціям та вибирати найефективніші методики їх розв’язання.


Службовець системи публічного управління виступає як комунікатор суспільних ідей, співорганізатор формування та реалізації публічної політики на державному та локальному рівнях. Разом з тим, формування нової когорти службовців органів публічної влади передбачає не тільки високий рівень професійної компетентності службовців у вирішенні найбільш важливих проблем людей, але й дотримання принципів що були закладені в обітниці ще 100 років тому: вірно служити українському народові та українській державі.

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Любов Нечипорук: Для підтримки місцевих мовників Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала проєкт обміну контентом Руслана Клим: Ключові аспекти розвитку Вижницького району Іларій Мінтянський: Діяльність Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області Анатолій Круглашов: "Інститут державної служби України: зародження, розвиток, особливості" Михайло Чорней: Пріоритети діяльності Вижницької райдержадміністрації Микола Ярмистий: Тенденції розвитку державної служби в Україні Мирослава Ткачук: Головне про патронат Вікторія Гатрич: «У комунікації головне – бути чесним із аудиторією» Юрій Півень: Система соціального захисту в територіальних громадах Юрій Манастирський: Особливості деклараційної кампанії у 2021 році Державний сектор потрібно навчати співпрацювати з бізнесом: презентували аналітичний звіт «Демократичний компонент у навчанні державних службовців» Ілона Факас: Вступ на державну службу: порядок, вимоги, особливості в умовах карантину Сергій ОСАЧУК: Чернівецька область приречена на успіх і нею Україна може пишатися! Наталія ГУСАК: "... жодної паніки не повинно бути, коли ти починаєш організовувати процес, від якого залежатиме доля багатьох мешканців Буковини" Микола Ярмистий: дотримання принципів вірно служити українському народові та українській державі закладені в обітниці ще 100 років тому Державна служба є критерієм розвитку нашої держави Сумлінним платникам податків буковинські фіскали створюють комфортний клімат Георгій Придій: Злагоджена робота задля досягнення максимальних результатів Опорна школа як основа якісної освіти Пенсійне обслуговування по-сучасному: оновлені сервісні центри та портал електронних послуг
Світлана Олексійчук: Створення «Резиденції молоді» як новий рівень реалізації молодіжної політики Організація пожежної безпеки у територіальних громадах області Екотолока, спортивні змагання та фестиваль юшки - у територіальних громадах області відбулися заходи згуртування Ринок землі в Україні: проблеми та перспективи. Частина 1. Правове регулювання земельних відносин в Україні. Наталія Катрюк: Шукаємо власні шляхи для розвитку громади Марія Нікорич: «Земля і комунальне майно – одне з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету» Сергій Бостан: Основні пріоритети – ефективне використання комунального майна Світлана Банар: Найчастіше до старости звертаються із земельними питаннями Іван Янко: Мешканці нашої громади надзвичайно працьовиті Старости Вашківецької громади: що на порядку денному? Христина Марчук: Децентралізація: підсумки та нові завдання Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою ЦНАП – місце, де громадяни зустрічаються з місцевою владою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Близько 90 % території Чернівецької області охоплено перспективними планами, – Альона Бабак Завдяки економії – Чудейська громада реалізувала на один проект більше ніж планувала Розвиток та проблемні питання Глибоцької ОТГ 25 листопада у Тереблечівській об’єднаній громаді відкрили ЦНАП Проект держбюджету на 2020 рік: які кошти передбачено для розвитку ОТГ Радники Центру розвитку місцевого самоврядування відвідують ОТГз метою ознайомлення із проектами розвитку інфраструктури Ігор БАБЮК: Місцеві вибори 2021: можливості для розвитку територіальних громад
Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні Марін Герман: Децентралізація влади без соціального капіталу – шлях до «інституційної невдачі» Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дзюба Іван Михайлович Історія ідей і концепцій державної влади та публічного управління в Україні: Дністрянський Станіслав Северинович (1870 – 1935) Анатолій Круглашов: Місцеві вибори 2020: роздуми експерта Міста в децентралізаційній реформі: проблеми і перспективи Публічне управління у сфері молодіжної політики в умовах децентралізації та євроінтеграції України Сергій Гакман "Єврорегіон "Верхній Прут": досвід, виклики та особливості" Пропозиції учасників міжнародного круглого столу «Нові європейські парадигми співпраці та потенціал Єврорегіону «Верхній Прут» Зиновій БРОЙДЕ: КООРДИНУВАННЯ ПЕРЕХОДУ ДО ТРАНСКОРДОННОЇ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ ЕКОНОМІКИ Сергій Гакман: Білокриницька трагедія 1941 р.: погляд через 80 років
шукайте нас на facebook