Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування
 
« назад до переліку

07 березня 2018
Леся Нос: Налагодження комунікації з громадянським суспільством – важлива складова успіху в реалізації державної політики

Нос Леся Іванівна – начальник відділу комунікацій з громадськістю Чернівецької обласної державної адміністрації


«БВ»: Віднедавна відділ працює дещо в іншому форматі. Скажіть, будь ласка, які зміни відбулися і над якими завданнями працюєте сьогодні?
Л.Н.:
У структурі обласної державної адміністрації з 2016 року функціонує відділ комунікацій з громадськістю як самостійний структурний підрозділ.  Сьогодні одне з головних завдань відділу – це реалізація державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, проведення консультацій з громадськістю, взаємодія з інститутами громадянського суспільства.  Думаю, приблизно відсотків сімдесят нашої роботи спрямовано саме на реалізацію цих питань. Хоча функцій, звичайно, на  відділ покладено набагато більше. У нашій компетенції лишається робота щодо організації і проведення заходів з відзначення державних та регіональних свят, пам’ятних дат. І наше завдання тут – ідеологічна складова цих заходів, пропагування ідей державності, формування підґрунтя для підтримки  в суспільстві державної політики у різних сферах.


Окрім того, ще одним із дуже важливих і складних напрямків роботи відділу є моніторинг суспільно-політичної ситуації в області. Зараз це доволі важко робити через обмежену кількість працівників, однак знати ситуацію в області, спрогнозувати процеси, що можуть вплинути на подальшу  ситуацію в краї – це також наше першочергове завдання.


У цьому напрямку у нас налагоджена тісна співпраця з районними державними адміністраціями, бо якщо в обласному центрі ми можемо швидше зорієнтуватися в ситуації, адже заходи громадських організацій і політичних партії більше анонсуються, то в районах наша головна опора і помічник у цій роботі – це наші відділи. На жаль, зараз вони теж мають проблеми із кадрами, адже якщо раніше в районних державних адміністраціях працювали окремі відділи з питань внутрішньої політики, то зараз майже скрізь вони об’єднані з іншими: організаційними, юридичними тощо, багато на кого покладені обов’язки щодо доступу до публічної інформації, діловодство, контроль та інше. Це, звичайно, ускладнює роботу, але попри  все ми намагаємося кожен день спілкуватися з районами, вони нам надсилають інформації, обов’язково повідомляють про заходи, які відбуваються, особливо про ті, що мають протестний характер, оперативно інформують про хід їх проведення.


Інформація з районів обов’язково враховується під час підготовки щоденної інформації про події в області, яку ми готуємо  для Адміністрації Президента, для Кабінету Міністрів України, аналітичні довідки за тиждень, за місяць. У разі потреби, якщо виникає, для прикладу, якась конфліктна ситуація, то звичайно, готуємо оперативні повідомлення, довідки з пропозиціями та прогнозами розвитку подальшої ситуації.


«БВ»: Розкажіть, будь ласка, більш детально, про напрям консультацій з громадськістю, адже це питання на сьогодні дійсно є дуже актуальним.
Л.Н.:
Загалом є низка нормативних актів, які регламентують питання взаємодії з громадськістю. Насамперед, це постанова Кабінету Міністрів України про залучення громадськості до реалізації державної політики. На сьогодні ми крок за кроком налагоджуємо цю роботу. Саме слово комунікація означає те, що має бути налагоджений взаємозв’язок, постійний  обмін думками. Ми не тільки інформуємо про свою роботу або моніторимо ситуацію, але й намагаємося активно залучати громадські організації до заходів, що проводяться з ініціативи органів влади, до розгляду тих питань, де вони можуть ефективно виконати якісь функції, а також самі долучаємося до їхньої роботи, визначаємо ті моменти, де треба, можливо, допомогти. Тобто це процес, який триває, і низку таких завдань ми вже виконали. 


Одне із питань, над якими працюємо – це  проведення електронних консультацій з громадськістю. Зараз  налагоджуємо роботу і намагаємося  залучити до цього усі структурні підрозділи, щоб рішення, які готуються і потребують суспільного обговорення, були оприлюднені, аби громадськість мала змогу висловити свої думки чи зауваження. На сайті  обласної державної адміністрації є  рубрика «Громадянське суспільство», в якій окремо створено підрубрику «Електронні консультації», саме там оприлюднюються проекти розпоряджень, рішення облдержадміністрації для проведення електронних консультацій. Можливо, зараз громадськість ще недостатньо реагує і подає свої пропозиції, але думаю, що з часом вона буде більш активною. Для нас це важливо, тому що рішення, які мають вийти з-під пера  управлінця, мають бути такими, які підтримуються  суспільством,  не викликають якихось заперечень, протиріч. З іншого боку, для громадян важливо, що вони можуть вплинути на прийняття рішень своєю думкою, своїми знаннями, своїми зауваженнями.


Серед цікавого в практиці роботи – спільне проведення заходів. Зараз ми все більше практикуємо залучення представників громадськості до участі в оргкомітетах, намагаємося постійно консультуватися з ними в живому режимі. Від практики, що влада окремо, а громадськість окремо, ми вже давно відійшли.  Раніше доволі часто було як? Приходила влада, проводила свій захід, за годину приходила якась опозиційна сила і починала говорити, що влада погана, не так все організувала, не так провела тощо. Тепер всі заходи ми проводимо разом.


Зараз у налагодженні  зв’язків з інститутами громадянського суспільства нам дуже допомагає громадська рада. Був період, коли вона перестала діяти.  Представники громадянського суспільства дуже гостро реагують на різні ситуації – саме це сталося  у 2013 році.  Багато членів ради написали заяви про вихід, оскільки були незгодні з політикою, яка тоді проводилася щодо громадянського суспільства, із суспільно-політичними процесами, що відбувались у краї та державі.


Після Революції Гідності нам вдалося відновити громадську раду і сформувати її новий склад. Члени ради активно і успішно пропрацювали свою каденцію – два роки. Було розглянуто низку питань, часом дуже гострих. До  нашої честі, майже у всіх засіданнях ради  брали участь голова облдержадміністрації чи його заступники, кожне засідання відбувалося за участі керівників структурних підрозділів, які не просто були присутні, а інформували про питання, які цікавили громадську раду, давали відповіді. Відповідно, приймалася низка рішень, рекомендацій, які сприяли підвищенню ефективності роботи органів виконавчої влади.


У грудні минулого року сформовано новий склад громадської ради, і я бачу, що її активність ще підвищилася. До неї увійшло багато представників із попереднього складу, які виявили бажання працювати далі, адже, за їх словами, вони розуміють, для чого прийшли в громадську раду, мають  досвід і знають, як можна вплинути на ту чи іншу ситуацію. Є представники громадських організацій, які прийшли вперше. Поряд з тим, активність усіх членів дуже висока. Вони оперативно провели  установчі збори і перше організаційне засідання, на якому обрали керівний склад, зібралися у січні, щоб обговорити план роботи на рік та сформувати комісії. Якщо у попередньому складі роботу трохи більше координував голова ради, то тепер члени прагнуть, щоб був сформований секретаріат, який буде колегіально приймати рішення про скликання громадської ради, про винесення питань тощо. Перше, на що гостро відреагувала громадська рада, це питання щодо  електронного декларування її членів. З цього приводу було підготовлено звернення до Президента України та Голови Верховної Ради, НАЗК у якому члени ради висловили пропозицію щодо змін у законодавстві і відміни електронного декларування для громадських діячів.  Це один з таких моментів, який потрібний для того, щоб не ускладнювати їх роботу, не обмежувати, а  дати можливість дійсно займатися тими суспільними справами, які їх цікавлять.


Окремо хочу сказати  про Програму розвитку громадянського суспільства в Чернівецькій області. У липні минулого року ми затвердили  нову програму на 2017-2020 роки, і це один із прикладів позитивних зрушень у створенні більш сприятливих умов для розвитку  громадянського суспільства в області.  Адже  вперше виділено кошти  на реалізацію заходів цієї програми. Перша програма була прийнята на 2013-2016 роки і за цей період вона не фінансувалася. Вперше в обласному бюджеті на 2018 рік передбачено 280 тисяч гривень на реалізацію заходів Програми. Незважаючи на те, що сума, яка виділена, можливо і невелика, однак це дасть змогу профінансувати  заходи, затверджені програмою, і в першу чергу проекти громадських організацій. Тобто нам цього року дещо додасться роботи, адже маємо провести  конкурс проектів для громадських організацій. Це буде вперше для області і, на мою думку, це дасть новий імпульс до співпраці і викличе зацікавлення у громадських організацій, які по-іншому будуть дивитися на важливість співпраці з владою та матимуть можливість реалізувати свої проекти. Водночас, це сприятиме формуванню позитивного іміджу  влади.


«БВ»: Як загалом минає день у відділі комунікацій з громадськістю?)
Л.Н.:
Кожен день дуже цікавий і насичений, тому що завдання у нас абсолютно різного характеру. Щоденний моніторинг ситуації в області, підготовка інформаційних матеріалів, спілкування з представниками інститутів громадянського суспільства… А у громадських організацій багато ідей, пропозицій, і кожне звернення, кожного представника хочеться підтримати і чимось допомогти. Для прикладу, ми допомагали у виготовленні пам’ятної марки до 75-річчя УПА, підтримавши цим ініціативу товариства політв’язнів і репресованих, організовували заходи у рамках Всеукраїнської акції «Потяг Єднання України «Труханівська Січ».  Доволі часто проводимо заходи з відзначення  знаменних, пам’ятних дат, завжди намагаємося пам’ятати про активних діячів, вітаємо їх з нагоди свят, проводимо різні зустрічі тощо. Загалом дуже багато організаційної роботи, яка лягає на наші плечі. Але живе спілкування – передусім. Ми намагаємося відвідувати заходи, які самостійно проводять громадські організації, політичні сили, чути суспільну думку, оцінку дій влади.  


«БВ»: Чи вистачає ресурсів?
Л.Н.:
Ресурсів, на жаль, не вистачає. Адже разом з основними завданнями нам доводиться опрацьовувати великий обсяг документів, готувати аналітику, довідки, виконувати різні завдання, поставлені керівництвом області, Адміністрацією  Президента України, Кабміном тощо, і п’ять осіб, які зараз працюють у відділі – це дуже мало. Однак намагаємося організувати роботу так, щоб домогтись хороших результатів. Впевнені, що зусилля кожного працівника відділу будуть внеском у  спільну справу створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства у нашій області.

 

Розмову вела Лілія Халавка

Відгуки: 
Немає відгуків

Додати новий відгук:
 Ваше ім`я:
 Текст відгуку:
 
Анатолій Круглашов: Сумні роковини та уроки російсько-української війни Актуальні питання впровадження нового законодавства про службу в органах місцевого самоврядування Ольга Смалій: Громадянам, що мають певні сумніви щодо державної політики, потрібно вступати на посади державної служби і своїм прикладом демонструвати, як треба працювати Христина Марчук: Проєктний підхід у системі планувальних документів відновлення та розвитку територіальних громад Оксана Сакрієр: Наше завдання – вистояти, розвивати, перемогти Микола Ярмистий: Державна служба сконцентрувала свої зусилля на вирішенні нагальних проблем в період російської агресії Любов Кожолянко: Уряд розширив програму компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій безробітних Любов Нечипорук: Закон України «Про медіа» започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі Альбіна Грищенко: Про підвищення кваліфікації для державних службовців у 2023 році Для зручності клієнтів працює вебпортал електронних послуг Руслан Запаранюк: Буковина стала другою домівкою для тисяч українців Євгенія Блажевська: Волонтерська діяльність є одним із напрямів нашої роботи Іван Гешко: Робота спортивних структур в умовах війни Микола Ярмистий: Державотворчі погляди Тараса Шевченка Права та пільги внутрішньо переміщених осіб
Прихисток у Лужанах для вимушено переміщених осіб: рік роботи Христина Марчук: Робота органів місцевого самоврядування області в умовах воєнного стану Руслан Майданський: Новоселицька громада розширює міжнародні зв’язки Світлана Олексійчук: Навчаємо активну молодь та розвиваємо молодіжні простори Наталія Катрюк: Наш обов’язок – дати людям відчуття захищеності Олена Бадюк: Роль органів місцевого самоврядування у воєнний період на прикладі Глибоцької територіальної громади Соціальна згуртованість у громадах Михайло Савчишин: Виконуємо бюджет, забезпечуємо потреби мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб Василь Скрипкару: Виклики та випробування проявили нас як громаду максимально зібрану, згуртовану та націлену на перемогу Микола Ярмистий: Місцеві органи влади в умовах воєнного стану:повноваження та співпраця військових адміністрацій з органами місцевого самоврядування Світлана Олексійчук: Від початку війни наші волонтери працювали у режимі нон-стоп Ілона Факас: Права, пільги та гарантії внутрішньо переміщених осіб Віталій Мостовий: Сучасні канали комунікації місцевої влади з громадою Співробітництво територіальних громад: нові можливості для розвитку Анатолій Круглашов: Локалізація політичного чи політизація локального: випробування спроможностей місцевого самоврядування в Україні
Зиновій Бройде: Стратегічне бачення транскордонного розвитку транспортної інфраструктури через міжнародні пункти пропуску на українсько-румунському кордоні Світлана Сидоренко: Цифровізація як дієвий механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади Анатолій Круглашов: "Європа: єдність заради безпеки" Ростислав Балабан: Реформа децентралізації в Україні Валентина Підгірна: Особливості функціонування суб’єктів туристичної діяльності Чернівецької області на сучасному етапі Фадей Яценюк: Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу Зиновій Бройде: Буковинський вузол транс'європейського транзиту Сергій Гакман: Вторгнувшись в Україну, росія порушила основи міжнародного права С.Троян, Н.Нечаєва-Юрійчук "ЧАЕС– ЗАЕС-2022: російський ядерний шантаж у дії" Наталія Нечаєва-Юрійчук, Сергій Троян: Українська відсіч тотальній російській агресії: Чотири місяці Наталія Нечаєва-Юрійчук: Творення чергових конспірологічних теорій через дискредитацію політиків Анатолій Круглашов: Перспективні завдання євроінтеграції України Сергій Гакман "9 травня: свято чи біль?" Сергій Троян, Наталія Нечаєва-Юрійчук "УКРАЇНА: ВІЙНА - ПЕРЕМОГА - ПАМ’ЯТЬ" Богдан Волошинський: Ми і наші прапори Наталія Бак "Фінансовий патріотизм і довіра: Вчора. Сьогодні! Завтра?" Наталія Нечаєва-Юрійчук: Боротися. Протидіяти. Ігнорувати Анжела Пасніченко: Як не впасти у паніку? Наталія Нечаєва-Юрійчук: Кожна дія має значення Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко: Путін йде слідами Гітлера. Українці ж тримаються як британці Володимир Бойко: Нині Білорусь – ворог Олена Головіна: Зберегти людяність в нелюдських умовах життя! Ігор Недокус: Оцінки білоруських громадян та диктатора Лукашенка вторгнення Росії в Україну різні Сергій Федуняк: Для російських правителів ціна військової поразки – смерть
шукайте нас на facebook